Візантійський імператор та український гетьман: про іконографію однієї української ікони
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2023.02.194Ключові слова:
Богдан Хмельницький, Богуслав, патріарх Макарій, Павло Халебський, ікона Покрову Богородиці, омофор, візантійський імператор, царАнотація
Статтю присвячено малодослідженій пам’ятці української іконографії — іконі Покрову Богородиці з портретом Богдана Хмельницького XVII ст. із Богуславщини. Розглянуто версію, висловлену Сергієм Плохієм у брошурі «Царі та козаки: Загадки української ікони», щодо цієї ікони як «складника малоросійської ідеології».
Мета — розглянути цю пам’ятку на різних рівнях, починаючи з матеріально-технічного питання використання рентгенівських знімків для з’ясування первісного вигляду зображення ікони. Також досліджено зовнішній видимий шар «реставрації», що значно спотворив не тільки портретні риси первісного зображення Богдана Хмельницького, а й ідеологічно змінив політичні акценти ікони. Ці акценти, особливо зміна візантійського імператорського персонажа на «царський», дали підставу вважати, що саме ця пам’ятка є первісним іконографічним образом «малоросійства». На підставі компаративної методології вивчення двох зображень — нижнього та верхнього шарів — досліджено первісну ідею твору.
Наукова новизна полягає у використанні комбінації всієї наявної інформації про пам’ятку: історичні контексти подій 1654 р. і написання цієї ікони були пов’язаними, свідченням чого є записки Павла Халебського. Саме зустріч Богдана Хмельницького з патріархом Макарієм у Богуславі у червні 1654 р. є ключовою подією, яка відображена на пам’ятці. Особливістю ікони є фокусування уваги глядача на погляді Богдана Хмельницького, направленого на прямий діалог з ним, на відміну від поглядів інших персонажів, зосереджених на Богородиці.
Висновком є констатація у творі декларації незалежної політики гетьмана як історично спадкоємного від імператорів Візантійської імперії акту.
Посилання
Plokhy, S. (2002). Tsars and Cossacks: A Study in Iconography. Cambridge, Mass.
Plokhii, S. (2018). Tsari ta kozaky: Zahadky ukrainskoi ikony. Kyiv. [in Ukrainian].
Miliaieva, L. (1996). The Ukrainian Icon: From Byzantines Sources to the Baroque. Bournemouth, St. Petersburg.
Zholtovskyi, P. (1978). Ukrainskyi zhyvopys XVII—XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Hordynskyi, S. (1973). Ukrainska ikona 12—18 stolittia. Filiadelfi ia. [in Ukrainian].
(2006). Ukrainskyi portret XVI—XVIII stolit: kataloh-albom. Khmelnytskyi: Halereia; Kyiv. [in Ukrainian].
Panych, I. (1992). Pokrov Bohomateri z portretom Bohdana Khmelnytskoho. Kyiv. 3: 167-178. [in Ukrainian].
Aleksandrovych, V. (2010). Pokrov Bohorodytsi: ukrainska serednovichna ikonohrafiia. Lviv. [in Ukrainian].
Pohilevich, L. (1864). Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie, istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah, selah, mestechkah i gorodah, v predelah gubernii nahodyashhikhsya. [in Russian].
Khalebskyi, P. (2009). Ukraina — zemlia kozakiv: podorozhnii shchodennyk. Kyiv. [in Ukrainian].
"(1896). Puteshestvie antiokhiyskogo patriarkha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisanoe ego synom, arkhidiakonom Pavlom Aleppskim. Vyp. 1 (Ot Aleppo do zemli kazakov). Chteniya v obshchestve istorii i drevnostey rossiyskikh. Kn. 4 (179). [in Russian].
(1829-1834). The Travels of Macarius, patriarch of Antioch, written by his attendant, archdeacon Paul of Aleppo, in arabic. Translated by F. C. Belfour, A. M. Oxon. LL. D., of the Greck university of Corfu, member of tbe Royal Asiatic Society of Great-Britain and Ireland, and of the Oriental Translation Committee. London. Five parts, 4-to.
(2015). Puteshestvie patriarkha Antiokhiyskogo Makaria: kievskiy spisok rukopisi Pavla Aleppskoho. Kyiv. [in Russian].
(1961). Dokumenty Bohdana Khmelnytskoho (1648-1657) / vidp. red. F. P. Shevchenko, uporiad. I. P. Krypiakevych. Kyiv. [in Ukrainian].
Smirnov, Ya. I. (1908). Risunki Kieva 1651 g. po ikh kopiyam k. 18 v. Trudy 13-go Arkheologicheskogo s’ezda. Moscow. T. 2. [in Russian].
Rovinskiy, D. A. (1888). Podrobnyi slovar russkikh gravirovannykh portretov. T. 3. SPb. St. 2090-2095. [in Russian].
(1882). K portretu Khmelnitskogo. Kievskaya starina. 1: 226-231. [in Russian].
Yakovenko, N. (2004). U poshuku metsenativ ta patroniv: mohylianskyi panehiryk 1648 roku na chest kniazia Yaremy Vyshnevetskoho. Naukovi zapysky. Kyivska Akademiia. 35: 4-15. [in Ukrainian].
(1897). Puteshestvie antiohiyskogo patriarha Makariya v Rossiyu v polovine XVII veka, opisannoe ego synom, arhhidiyakonom Pavlom Aleppskim. Perevod s arabskogo G. Murkosa (po rukopisi Moskovskogo glavnogo arkhiva Ministerstva inostrannykh del). Vyp. 2-y (ot Dnestra do Moskvy). Moscow. [in Russian].
