Візантійський імператор та український гетьман: про іконографію однієї української ікони

Анотація

Статтю присвячено малодослідженій пам’ятці української іконографії — іконі Покрову Богородиці з портретом Богдана Хмельницького XVII ст. із Богуславщини. Розглянуто версію, висловлену Сергієм Плохієм у брошурі «Царі та козаки: Загадки української ікони», щодо цієї ікони як «складника малоросійської ідеології».

Мета — розглянути цю пам’ятку на різних рівнях, починаючи з матеріально-технічного питання використання рентгенівських знімків для з’ясування первісного вигляду зображення ікони. Також досліджено зовнішній видимий шар «реставрації», що значно спотворив не тільки портретні риси первісного зображення Богдана Хмельницького, а й ідеологічно змінив політичні акценти ікони. Ці акценти, особливо зміна візантійського імператорського персонажа на «царський», дали підставу вважати, що саме ця пам’ятка є первісним іконографічним образом «малоросійства». На підставі компаративної методології вивчення двох зображень — нижнього та верхнього шарів — досліджено первісну ідею твору.

Наукова новизна полягає у використанні комбінації всієї наявної інформації про пам’ятку: історичні контексти подій 1654 р. і написання цієї ікони були пов’язаними, свідченням чого є записки Павла Халебського. Саме зустріч Богдана Хмельницького з патріархом Макарієм у Богуславі у червні 1654 р. є ключовою подією, яка відображена на пам’ятці. Особливістю ікони є фокусування уваги глядача на погляді Богдана Хмельницького, направленого на прямий діалог з ним, на відміну від поглядів інших персонажів, зосереджених на Богородиці.

Висновком є констатація у творі декларації незалежної політики гетьмана як історично спадкоємного від імператорів Візантійської імперії акту.