Більшовизація студентів педагогічних закладів національних меншин в УСРР/УРСР 1920–1930-х рр.: мета, засоби, завдання
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.02.093Ключові слова:
студентство, педагогічний інститут, технікум, більшовицька ідеологія, комітет, соцзмаганняАнотація
Мета дослідження полягає у з’ясуванні мети, засобів і завдань більшовизації студентства закладів педагогічної освіти національних меншин у 1920–1930-х рр., висвітленні громадсько-політичної і просвітницької діяльності студентської молоді, цілеспрямованої та контрольованої партійними й комсомольськими осередками в педтехнікумах, інститутах, у цілому партійно-державницькими структурами, а також проявів в її середовищі опозиційних настроїв.
Методологія. Використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, діалектичний) та спеціально-наукових (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) методів історичного пізнання.
Наукова новизна. Проаналізовано громадсько-політичне життя студентства педагогічних навчальних закладів крізь призму його більшовизації.
Висновки. Для більшовизації студентської молоді, нав’язування їй радянсько-сталінської ідеології й моделі суспільства партійні та комсомольські осередки у закладах педагогічної освіти національних меншин практикували організацію політичних гуртків, гуртків «поточної політики», політичних і комсомольських шкіл, «політбоїв», «соціалістичного змагання», поширення атеїстичних ідей, відзначення державних свят та ін. На практиці такі заходи, як і самі партійні та комсомольські комітети, належним авторитетом серед студентів здебільшого не користувалися. Натомість у молодіжному середовищі популярними були різні диспути та дискусії на політичні теми з вільним обміном думками, що, на думку влади, несло загрозу виробленню «марксистського світогляду». Політико-ідеологічним настановам більшовицької партії й комсомолу було підпорядковано громадсько-політичну та просвітницьку діяльність студентів. Зокрема їх залучали до роботи у складі профспілок, громадських організацій, гуртків, до участі в різних загальнодержавних кампаніях, шефській роботі на селі, на підприємствах у містах, у робітничих клубах, підрозділах Червоної армії та ін. Загалом студенти педагогічних технікумів й інститутів були менш активними у суспільній роботі, особливо у селах, ніж їхні ровесники з суто українських вишів. Частина студентів не сприйняла більшовицької моделі суспільства, проявляла опозиційні настрої, що неминуче призводило до репресій в їхньому середовищі.
Посилання
Altukhova, O.I. (1999). Pro polskyi pedahohichnyi tekhnikum v m. Proskurovi. Poliaky na Khmelnychchyni: pohliad kriz viky, 347–350. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Babko, Yu. (1971). Partiine budivnytstvo na Ukraini u 1933–1937 rr. Lviv. [in Ukrainian].
Chyrko, B. (1995). Natsionalni menshyny v Ukraini (20–30 rr. XX st.). Kyiv. [in Ukrainian].
Dvirna, K. (2011). Stvorennia i likvidatsiia Polskoho pedahohichnoho instytutu v m. Kyievi v 30-kh rr. XX st. (arkhivna rozvidka). Volynski istorychni zapysky, 6, 149–155. Zhytomyr. [in Ukrainian].
Horburov, K. (2013). Peredden „Velykoho teroru” u Polskomu pedahohichnomu instytuti u Kyievi. Politychni represii v Ukrainskii RSR 1937–1938 rr.: doslidnytski refleksii ta interpretatsii: Do 75-richchia „Velykoho teroru” v SRSR, 90–106. Kyiv. [in Ukrainian].
Klitsakov, I. (1997). Pedahohichni kadry Ukrainy (1917–1937 rr.). Donetsk. [in Ukrainian].
Komarnitskyi, O. (2017). Studenty-pedahohy u modernizatsii vyshchoi osvity radianskoi Ukrainy u 1920–1930-kh rr. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].
Kulchytskyi, S. (Ed.). (2012). Ukrainske radianske suspilstvo 30-kh rr. XX st.: narysy povsiakdennoho zhyttia. Kyiv. [in Ukrainian].
Lavrut, O. (2009). Studentska presa v USRR periodu 20-kh rr. XX st. Gileia, 28, 45–56. Kyiv. [in Ukrainian].
Morozan, O. (2019). Derzhavna polityka shchodo studentskoi molodi u 20–30-ti rr. XX st.: sutnist ta osnovni tendentsii. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu im. V.O.Sukhomlynskoho: Ist. nauky, 1(47), 5–10. Mykolaiv. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/10.33310/2519-2809-2019-47-1-5-10
Paniotov, I. (1973). Komunistychna partiia Ukrainy v borotbi za rozvytok narodnoi osvity (1931–1941 rr.). Kharkiv. [in Ukrainian].
Riabchenko, O. (2012). Studenty radianskoi Ukrainy 1920–1930-kh rr.: praktyky povsiakdennosti ta konflikty identyfikatsii. Kharkiv. [in Ukrainian].
Shevchuk, H. (1963). Kulturne budivnytstvo na Ukraini u 1921–1925 rr. Kyiv. [in Ukrainian].
Yefimenko, H. (2001). Natsionalno-kulturna polityka VKP(b) shchodo radianskoi Ukrainy (1932–1938). Kyiv. [in Ukrainian].
