Історія відкриття симбіозу та його науково-практичного обґрунтування (світовий контекст)

Анотація

У статті в історичному аспекті розглядаються дослідження такого поширеного явища в природі як симбіоз. На основі виявлених джерел розкривається еволюція уточнення самого поняття «симбіоз». У статті висвітлено лише матеріали, які стосуються симбіозу рослин та встановлення вченими кількох його видів. Показано роль вчених у вивченні цього явища. Зокрема з’ясовано, що саме німецький ботанік Альберт Бернард Франк вважається першим, хто запропонував вдалий термін для визначення одного з видів симбіозу — симбіозу між корінням деревних лісових рослин і ґрунтовими (сумчастими) грибами — мікориза (або грибо-корінь), але пріоритет наукового обґрунтування відкриття цього явища належить польському вченому, професору Одеського (кол. Новоросійського) університету Францу Михайловичу Каменському. Певний внесок у вивчення симбіозу рослин також зробили швейцарський вчений Сімон Швенденер, німецький ботанік і мікробіолог Генріх Антон де Барі та інші. Подальшими дослідженнями вчених було встановлено, що утворення мікориз властиве не тільки багаторічним деревним і кущовим рослинам, а й багатьом однорічним сільськогосподарським рослинам. Отже, для практики було відкрито ще один новий шлях для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин. Вивчення цього важливого явища стало можливим завдяки не лише розвитку самої ботаніки, а й мікології, мікробіології та екології рослин.