Історія відкриття симбіозу та його науково-практичного обґрунтування (світовий контекст)
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2017.02.126Ключові слова:
симбіоз, мутуалізм, мікориза, ґрунтові гриби, корені вищих рослин, ботанікаАнотація
У статті в історичному аспекті розглядаються дослідження такого поширеного явища в природі як симбіоз. На основі виявлених джерел розкривається еволюція уточнення самого поняття «симбіоз». У статті висвітлено лише матеріали, які стосуються симбіозу рослин та встановлення вченими кількох його видів. Показано роль вчених у вивченні цього явища. Зокрема з’ясовано, що саме німецький ботанік Альберт Бернард Франк вважається першим, хто запропонував вдалий термін для визначення одного з видів симбіозу — симбіозу між корінням деревних лісових рослин і ґрунтовими (сумчастими) грибами — мікориза (або грибо-корінь), але пріоритет наукового обґрунтування відкриття цього явища належить польському вченому, професору Одеського (кол. Новоросійського) університету Францу Михайловичу Каменському. Певний внесок у вивчення симбіозу рослин також зробили швейцарський вчений Сімон Швенденер, німецький ботанік і мікробіолог Генріх Антон де Барі та інші. Подальшими дослідженнями вчених було встановлено, що утворення мікориз властиве не тільки багаторічним деревним і кущовим рослинам, а й багатьом однорічним сільськогосподарським рослинам. Отже, для практики було відкрито ще один новий шлях для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин. Вивчення цього важливого явища стало можливим завдяки не лише розвитку самої ботаніки, а й мікології, мікробіології та екології рослин.
Посилання
Ryzhkov, V. (1932). Mutual assistance in wildlife. (Symbiosis). Kharkiv: “Radianska shkola”, 70 [in Ukrainian].
Belyuchenko, I.S. (2015). The ecological basis for symbiogenic development of plants in complex grasses. Scientific journal of Kuban State Agrarian University, 107, 1451–1473 [in Russian].
Leontiev D.V., Akulov O.Yu. (2007). General mycology. Kharkiv: Publishing group “Osnova” 228 [in Ukrainian].
Kozo-Polyanskiy, B.М. (1924). New principle of biology. An assay of the theory of symbiogenesis. Leningrad-Moscow: “Puchina”, 147 [in Russian].
Tikhonovich, I.А., Provorov, N.А. (2003). Symbiotic genetics of microbe-plant interactions. Ecological genetics, 1, 36–46 [in Russian]. https://doi.org/10.17816/ecogen1036-46
Organisms symbiotes. Retrieved from http://faqukr.ru/osvita/38435-simbionti-ce-organizmi-jaki-zhivljatsja-organizmi.html [in Russian].
Martin, B.L., Shvab, E. (2012). Symbiosis: “coexistence” in chaos. Studies in the history of biology, 4, 7–25.
Anosov, I.P., Kulinich, L.Ya., Kulinich, R.L. e al. (2003). A course of biology history. Kiev: Tvim inter, 440 [in Russian].
Genkel, P.А. (1958). Physiology of plants with fundamentals of microbiology. Moscow: Gos. uchebno-ped. izdatelstvo, 463 [in Russian].
Khаkhina, L.N. (1979). The problem of symbiosis (a critical essay on history of research by domestic botanists). Leningrad: Nauka, 156 [in Russian].
Provorov, N.А. (2014). Anton de Bary. Die Erscheinung der Symbiose (The phenomenon of symbiosis). Agricultural Biology, 3, 113–126 [in Russian]. https://doi.org/10.15389/agrobiology.2014.3.113eng
Bilay, V.I. (1957). Winners of the invisible. History of the national microbiology. Kyiv: Radianska shkola, 188 [in Ukrainian].
Bilay, V.I. (1982). Microorganisms: friends and enemies of a human. Кiev: Naukova dumka, 150 [in Russian].
Development of biology in Ukraine: 3 vols. Vol. 2. Development of botanic research, physiology and biochemistry, introduction and acclimatization, genetics over the years of the soviet power. К.М.Sytnik (chief ed.). Кiev: Naukova dumka, 1985, 456p. [in Russian].
Fet, V. (2012). Toward the History of Study of Symbiogenesis On the English translation of B. M. Kozo-Polyansky’s A New Principle of Biology (1924). Studies in the history of biology, vol. 4, issue 2, pp. 125–129 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
