Астроном Людвиг Оттович Струве (1858—1920): наукова біографія
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.076Ключові слова:
Л.О. Струве, астрометрія, постійна прецесії, місячні затемнення, апекс Сонця, династія Струве, Харківська астрономічна обсерваторія, Харківський університет, Школа-майстерня точної механікиАнотація
Стаття присвячена дослідженню фактів наукової біографії астронома-астрометриста Л.О. Струве, представника всесвітньовідомої наукової династії Струве, який працював у галузі позиційної астрономії. Вивчення феномена цієї астрономічної династії перебуває у фокусі сучасних історико-наукових досліджень, але проведений історіографічний аналіз вказав на відсутність комплексних робіт, присвячених відтворенню повної наукової біографії проф. Л.О. Струве. Тому метою статті є узагальнення результатів комплексного історико-біографічного дослідження життя і творчості астронома професора Людвіга Оттовича Струве.
На підставі наукових праць ученого та архівних документів, які вперше введено у науковий обіг, висвітлено основні віхи його біографії та етапи науково-дослідницької роботи, присвяченої визначенню положень зір та вивченню їх власних рухів, дослідженню подвійних зір і місячних затемнень. В ході дослідження виявлено, що найбільшу значимість мали роботи Л.О. Струве, в яких він уточнив постійну прецесії, обчислив швидкість обертання галактики та визначив координати апексу Сонця. Завдяки невтомній багаторічній організаторській діяльності Людвіг Оттович зробив значний внесок у розбудову та становлення астрономічної обсерваторії Харківського університету, переоснащення її інструментальної бази, формування повноцінного наукового колективу, тому разом із Г.В. Левицьким він по праву вважається одним із її засновників.
Розглянуто науково-педагогічну діяльність проф. Струве, який викладав у Харківському університеті курси загальної, сферичної та теоретичної астрономії, небесної механіки, вищої геодезії та математики. Серед його учнів були видатні астрономи середини ХХ ст. – М.П. Барабашов, Б.П. Герасимович, О.І. Раздольський, О.Л. Струве, В.Г. Фесенков.
Зважаючи на ретельність і системність досліджень, роботи Л.О. Струве, присвячені уточненню контуру Місяця та обчисленню його середнього радіуса шляхом опрацювання даних спостережень повних місячних затемнень, були двічі відзначені найвищими нагородами Російського астрономічного товариства. Проаналізовано всі наукові публікації Людвіга Оттовича, що дозволило конкретизувати шляхи дослідницьких пошуків астронома, узагальнити його творчий внесок до скарбниці астрономічної науки.
Посилання
Балышев М.А. Отто Людвигович Струве (1897—1963). Москва: Наука, 2008. 524 с.
Сластенов А.И. Астрономия в Харьковском университете за 150 лет, 1805—1955 (Исторический очерк). Харьков: Изд-во ХГУ имени А.М. Горького, 1955. 184 с.
Смерть астронома. Великая Россия, 1920, 24 октября.
Даватц В. Л. О. Струве. Юг России, № 167, 1920, 25 октября.
Courvoisier L. Todesanzeige. Astronomische Nachrichten. 1921. Vol. 212. No. 5082. S. 351—352. https://doi.org/10.1002/asna.19202121806
Frost E.B. A Family of Astronomers: Hermann Struve, 1852—1920; Ludwig Struve 1858— 1920. Popular Astronomy. 1921. Vol. 29. P. 536—541.
Евдокимов Н.Н. Л. О. Струве. Наука на Украине. 1922. № 4. С. 428—430.
Левицкий Г.В. Астрономы Юрьевского университета с 1802 по 1894 гг. Ученые записки императорского Юрьевского университета. № 2. Юрьев: типография К. Маттисена, 1900. С. 1—224.
Л.О. Струве. Очерк педагогической и научной деятельности, 1858—1920 гг. Записки Математического кабинета Крымского университета имени М.В. Фрунзе (приложение к известиям университета) / Под ред. Н.М. Крылова. Симферополь: 1-я Советская типография, 1921. С. 33—39.
Седьмой съезд Таврической научной ассоциации. Таврический голос, № 356, 1920, 24 октября.
Batten A. The Struves of Pulkovo — A Family of Astronomers. The Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. 1977. Vol. 71. No. 5. P. 345—372.
Абалакин В.К., Капцюг В.Б., Копылов И.М. и др. Династия астрономов из рода Струве. Немцы в России. Три века научного сотрудничества. Санкт-Петербург: Наука, 2003. С. 251—265.
Artemenko T.G., Balyshev M.A., Vavilova I.B. The Struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine. Kinematics and Physics of Celestial Bodies. 2009. Vol. 25. No. 3. P. 153—167. https://doi.org/10.3103/S0884591309030040
лет астрономии в Харьковском университете / Под. ред. Ю.Г. Шкуратова. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. 632 с.
Балышев М.А. Людвиг Оттонович Струве. Заметки историка. Universitates. Наука и Просвещение. 2007. № 1. С. 34—43.
Балышев М. А. Из истории Харьковской обсерватории: биографические очерки. 200 лет астрономии в Харьковском университете. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. С. 99—154.
Struve L. Ueber den Doppellstern Ksi 60 = eta Cassiopejae. Bulletin de l’Accademie Imperiale des Sciences de St.-Petersbourg. 1881. Vol. 27. No. 3. P. 369—393.
Struve L. Resultate aus den in Pulkowa angestellten Vergleichungen von Procyon mit benachbarten Sternen. Mémoires de l’Académie impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1883. Serie 7. Vol. 31. No. 2. P. 1—48.
Struve L. Ueber die unregelmassige Eigenbewegung von Procyon nach O. Struve‘s Mikr ometermessungen. Astronomische Nachrichten. 1892. Vol. 130. No. 3108. S. 177—186. https://doi.org/10.1002/asna.18921301103
Струве Л.О. О новооткрытом г. Шеберле спутнике Проциона. Известия Русского астрономического общества. 1897. Вып. 6. № 3. С. 108—116.
Liebert J., Fontaine G., Young P., Williams K., Arnett D. The age and stellar parameters of the Procyon binary system. Astrophysical Journal. 2013. Vol. 769. No. 1. 38 p. https://doi.org/10.1088/0004-637X/769/1/7
Struve L. Nuova determinazione della latitudine del R. Osservatorio di Brera in Milano fatta per mezzo di passaggi di stelle nel primo verticale: nota / 29 mag. 1884. Rendiconti / Reale Isti tuto lombardo di scienze e lettere. 1884. Serie 2. Vol. 17. Fascicolo 11—12. P. 530—537.
Захожай В. А. Астрофизические и звездноастрономические исследования. 200 лет астрономии в Харьковском университете. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008. С. 380—384.
Struve L. Bestimmung der Constante der Praecession und der eigenen Bewegung des Sonnensystems. Eine zur Erreichung des Grades eines Doctors der Astronomie. Mémoires de l’Académie impériale des Sciences de St.-Pétersbourg, 1887. Serie 7. Vol. 35. 34 s.
Downing A. Herr L. Struve’s Determination of the Value of the Constant of Precession and of the Proper Motion of the Solar System. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 1889. Vol. 49. P. 220—221.
Struve L. Reducirte Beobachtungen am Meridiankreise von Zonensternen und Mittlere Oerter derselben fur 1875,0. Beobachtungen der Kaiserlichen Universitats-Sternwarte Dorpat. Vol. 18. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1891. S. 125—169.
Thraen Pfarrer A. Definitive Bahnbestimmung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten. 1887. Vol. 117. No. 2789—2790. S. 65—98. https://doi.org/10.1002/asna.18871170502
Struve L. Vorausberechnung des Cometen 1884 III (Wolf). Astronomische Nachrichten. 1891. Vol. 127. No. 3027. S. 45—46. https://doi.org/10.1002/asna.18911270212
Struve L. Bearbeitung der während der totalen Mondfinsternisse 1884 October 4 und 1888 Januar 28 beobachteten Sternbedeckungen. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1893. S. 1—39.
Struve L. Bestimmung des Mondhalbmessers aus den während der totalen Mondfinsternisse 1884 Okt. 4 und 1888 Jan. 28 beobachteten Sternbedeckungen. Astronomische Nachrichten. 1894. Vol. 135. No. 3226. S. 169—176. https://doi.org/10.1002/asna.18941351002
Radau R. Revue des publications astronomiques. Bulletin Astronomique. 1894. Serie I. Vol. 11. P. 265—271.
Renz F. Über die Ausmessung und Berechnung einiger photographischer Sternaufhahmen. Bulletin de l’Académie impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1895. Vol. 2. No. 4. P. 293—329.
Журнал Общего собрания Русского астрономического общества. Известия Русского астрономического общества. Санкт-Петербург: Типография М.Д. Ломковского, 1894. Вып. 2. С. 30—31.
Известия Русского астрономического общества. Санкт-Петербург: Лештуковская паровая скоропечатня П.О. Яблонского. 1896. Вып. 5. № 7. С. 321—358.
Струве Л.О. Соединение Харькова с русской нивелирной сетью посредством точной нивелировки в 1895 и в 1899 годах. Журнал Министерства Путей Сообщения. 1902. Кн. IX. С. 34—71.
Struve L. Beobachtung der Mondfinsternisse 1898 Juli 3 auf der Universitatssternwarte zu Charkow. Astronomische Nachrichten. 1898. Vol. 147. No. 3524. S. 323—328. https://doi.org/10.1002/asna.18981472003
Struve L. Ergebnisse der auf der Charkower Universitatssternwarte mit den v. Rebenr‘schen Horizontalpendeln angestellten Beobachtungen. I Seismische Erscheinunge No. 1894 Oct. 16 — 1896 Dec. 31. Записки императорского Харьковского Университета. Харьков: Типография и литография М. Зильберберга, 1898. Кн. 3. С. 44—50.
Балишев М.А. Розвиток астрономії у Харкові на початку ХХ століття (1900—1917). Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2021. Т. 30. № 1. С. 51—61.
Список гражданским чинам первых четырех классов (Исправлен по 1-е сентября 1915 года). Часть І. Петроград: Сенатская типография, 1915. 1312 с.
Struve L. Ueber die Constante der Praecession und die eigene Bewegung der Sonne. Astronomische Nachrichten. 1901. Vol. 156. No. 3729—3730. S. 129—148. https://doi.org/10.1002/asna.19011560902
Struve L. Zur Bestimmung der Praecessionsconstante und der eigenen Bewegung des Sonnensystems. Astronomische Nachrichten. 1902. Vol. 159. No. 3816. S. 377—384. https://doi.org/10.1002/asna.19021592402
Струве Л.О. Краткий отчет о заграничной командировке. Записки императорского Харьковского университета. Кн. 1. Харьков: Паровая Типо-Литография М. Зильберберг и Сыновья, 1902. с. 10—15.
Струве Л.О. Записки лекций по общей и сферической астрономии, читанных в 1895—1896 гг. / Переизданные Н.А. Парманиным с издания 1897. Харьков, 1898. 421 с.
Struve L. Bearbeitung der von W. Struve am Dollond`schen Durchgangsinstrument der Dorpater Sternwarte während der Jahre 1818 bis 1822 angestellten Beobachtungen. Publikationen der Kaiserlichen Universitates-Sternwarte Jurjew, vol. 22. Dorpat: Druck von C. Mattiesen, 1910. 227 s.
Struve L.O., Jewdokimow M.M. Annales de l’Observatoire astronomique de l’Université imperiale de Kharkow. Vol. 1. Kharkow: M. Silberberg, 1904. 74 p.
Балишев М. А. Документальні пам’ятки харківської обсерваторії: проблеми збереження та введення до наукового обігу. Архіви України. 2008. № 5—6. С. 156—160.
Собрание. Южный край, 1906, 17 апреля.
Struve L. Ueber die Astrologie. Baltische monatsschrift. 1894. Vol. 41. S. 37—53.
Александров Ю.В., Дудинов В.Н., Захожай В.А. Астрономия в харьковском университете. Вісник астрономічної школи. 2002. Вип. 3. С. 5—25. https://doi.org/10.18372/2411-6602.03.2005
Струве Л.О. Общая астрономия (Курс, читанный ординарным профессором Л.О. Струве в 1908/1909 году). Харьков: Типо-Литография С. Иванченко, 1909. 557 с.
Струве Л.О. Теоретическая астрономия (Небесная механика) (Курс, читанный ординарным профессором Л.О. Струве в 1908/1909 году). Харьков: Типо-Литография С. Иванченко, 1909. 660 с.
Struve L. Beobachtung der totalen Mondfinsternis vom 16, November 1910 auf Sternwarte in Charkow. Astronomische Nachrichten. 1911. Vol. 186. No. 4460. S. 329—331. https://doi.org/10.1002/asna.19101862003
Струве Л.О., Евдокимов Н.Н. Краткий отчет об экспедиции для наблюдения полного солнечного затмения 8/21 августа 1914 года. Записки императорского Харьковского университета. Харьков: Паровая Типо-Литография М. Зильберберг и Сыновья, 1915. С. 1—4.
Струве Л.О. Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений. Петроград: Типография А. Э. Коллинс, 1915. 61 с.
Витрам Ф. Отзыв о труде Л.О. Струве «Обработка наблюдений покрытий звезд Луною во время полных лунных затмений», представленный на соискание премии проф. С.П. фон-Глазенапа. Известия Русского астрономического общества. 1915. т. 21. № 6. с. 143—149.
Балишев М.А. Астрономія в Харкові у роки громадянської війни періоду Української революції. Дослідження з історії і філософії науки і техніки. 2020. Т. 29. № 2. С. 110—119.
Сокращенный отчет о деятельности Харьковского университета за 1918 год. Записки Харьковского университета за 1918 и 1919 год. Харьков: Типография М. Зильберберг и Сыновья, 1919. 62 с.
Струве Л.О. Лекции по астрономии, читанные в Харьковском университете. Часть І. Харьков: Типография Печатник, 1918. 397 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
