Державне фінансування досліджень і розробок в окремих країнах Центральної та Східної Європи: сучасний стан та особливості розподілу коштів
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.050Ключові слова:
дослідження і розробки, країни Центральної та Східної Європи, державне фінансування досліджень і розробок, бюджетні асигнування на дослідження і розробки, наукоємність ВВП, державний сектор, підприємницький сектор, програма «Горизонт — 2020», дослідницькі групи, експертне оцінюванняАнотація
Стаття присвячена найактуальнішій проблемі управління науковою системою — державному фінансуванню та його ефективному використанню. Державне фінансування досліджень і розробок (ДіР) характеризує ставлення уряду до науки як до фактора економічного розвитку. Проте ефективність витрачання цих коштів може суттєво відрізнятися між краї нами. Метою дослідження є визначення особливостей державного фінансування ДіР в окремих країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) та ефективності наукової системи цих країн в контексті застосування найкращого досвіду управління наукою в Україні. На відміну від інших робіт, ефективність фінансування ДіР розглядається авторами через показники участі в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт – 2020». Методи дослідження: системний аналіз, аналітичний, зіставлення, кореляційний аналіз. В роботі використано статистичні бази та офіційні документи ЄС, Організації економічного спів робітництва та розвитку, Світового банку, національних статистичних служб країн ЦСЄ та України.
Виявлено, що ефективність державних витрат на ДіР мало залежить від їх питомої ваги в бюджеті, проте є підстави стверджувати, що обсяг цих витрат і наукоємність ВВП суттєво впливають на можливості дослідників щодо міжнародної конкуренції за гранти. Також встановлено наявність прямого зв’язку між бюджетним фінансуванням ДіР і показниками участі в програмі «Горизонт — 2020». Наступним кроком у дослідженні було визначення особливостей фінансування ДіР в окремих країнах ЦСЄ: Чехії, Угорщині, Словаччині, Словенії, Сербії. Встановлено, що 1) проведені в цих країнах реформи призвели до збільшення фінансування ДіР та їх ефективності, 2) у багатьох країнах ЦСЄ держава відіграє провідну роль у наданні як інституційного, так і проєктного фінансування ДіР, 3) має місце тенденція надання бюджетного фінансування через незалежні від профільних міністерств агентства або дослідницькі ради. Досвід країн ЦСЄ в управлінні наукою доводить, що для підвищення ефективності наукової системи, в тому числі активізації участі дослідників у міжнародних програмах ДіР, вкрай необхідно збільшувати обсяги бюджетного фінансування ДіР та здійснювати періодичний перегляд методик оцінювання наукової діяльності, спрямований на підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
Посилання
Богачева О.В., Смородинов О.В. Актуальные вопросы организации государственного финансирования НИОКР в странах ОЭСР. Финансовый журнал. 2019. № 2. С. 37— 50. https://doi.org/10.31107/2075-1990-2019-2-37-50
Larrue Ph., Guellec D., Sgard F. New trends in public research funding. OECD Science, technology and innovation outlook 2018 “Adapting to Technological and Societal Disruption”. 2018. URL: https://read.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/oecd-science-technology-and-innovation-outlook-2018/new-trends-in-public-research-funding_sti_in_outlook2018-13-en#page1 (дата звернення: 11.04.2021).
Correa P. Public Expenditure Reviews in Science, Technology, and Innovation: A Guidence Note. 2014. URL: https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/21064/930760WP0Box380iture0Reviews0in0STI.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 12.04.2021).
Paunov C., Borowiecki M. The governance of public research policy across OECD countries. OECD Science, technology and innovation outlook 2018 “Adapting to Technological and Socie tal Disruption”. 2018. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/sti_in_outlook-201814-en/index.html?itemId=/content/component/sti_in_outlook-2018-14-en (дата звернення: 12.04.2021).
Jonkers K., Zacharewicz T. Research Performance Based Funding Systems: A Comparative Assessment. 2016. http://doi.org/10.2791/659483
Усоскин В., Белоусова В., Чичканов Н. Мировой опыт организации и финансирования НИОКР на примере США и ЕС. Mеждународные процессы. 2019. Т. 17. № 1(56). С. 38—61. https://doi.org/10.17994/IT.2019.17.1.56.3
Соколовська А.М., Петраков Я.В. Зарубіжні моделі фінансування науки. Фінанси України. 2018. № 2. С. 48—71. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_ DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Fu_2018_2_6.pdf (дата звернення: 19.04.2021).
Булкин И.А. Кто и как финансирует науку в Украине в XXI веке. Спільне. URL: https://commons.com.ua/uk/kto-i-kak-finansiruet-nauku-v-ukraine-v-xxi-veke/ (дата звернення: 19.04.2021).
Radosevic S., Lepori B. Public research funding systems in Central and Eastern Europe: between excellence and relevance: introduction to special section. Science and Public Policy. 2009. Vol. 36. Issue 9. P. 659—666. http://doi.org/10.3152/030234209×475236
Маліцький Б.А. Аналіз розвитку науки України в контексті змін державної наукової політики. Наука та наукознавство. 2016. № 3. С. 3—17.
Heikkinen E., Höglinger A., Krajcar U., Legaît B., Ferguson M., Klincewicz K. et al. Peer Review of the Hungarian Research and Innovation system. 2016. URL: http s://rio.jrc.ec. europa.eu/sites/default/files/report/H2020PSF%20peer%20review%20report%20 Hungary-KI0216982ENNHU.pdf (дата звернення: 18.04.2021).
Abbott A. Hungarian government takes control of research institutes despite outcry. Nature. 2019. URL: https://www.nature.com/articles/d41586-019-02107-4 (дата звернення: 21.04.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.