Українська проблематика в англомовній періодиці Канади та США (2014—2019)
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.04.084%20%20%20%20Ключові слова:
засоби масової інформації, інформаційний простір, українська проблематика, англомовне періодичне видання, згадування про Україну, інформприводи, імідж України, російська агресіяАнотація
У статті розглянуто динаміку висвітлення української тематики в англомовному інформаційному просторі Канади та США у 2014—2019 роках. Коротко охарактеризовано сучасний стан розроблення питань стосовно ролі засобів масової інформації (ЗМІ) у державних процесах та значення ЗМІ як джерел історичних досліджень. Зроблено огляд фахових аналітичних досліджень, присвячених висвітленню російсько-українського конфлікту. Для усебічної характеристики контенту досліджуваних ЗМІ визначено пікові показники тематичних повідомлень та їх генерації, виявлено ключові наративи. Уперше проаналізовано зміст статей п’яти найбільших англомовних періодичних видань Канади та США («Globe and Mail», «Toronto Star», «National Post», «New York Times», «Th e Wall Street Journal») у період 2014—2019 рр.; досліджено динаміку згадування української проблематики та специфіку її подання. Для вивчення застосовано традиційні науко- і джерелознавчі методи аналізу наративних і масових джерел, вибіркового текстологічного і клаузуального аналізу тексту джерел із використанням можливостей математичних і статистичних методів. Результати контекстного й частотного аналізу показали, що інтерес до української проблематики у ЗМІ Канади та США послідовно згасає від подій 2014 року, що обумовило зменшення згадувань про Україну у матеріалах періодичних видань цих країн. Що стосується канадського медіапростору, то 2018 та 2019 роки дали чимало інформприводів для публікацій про Україну. Але якщо у 2014 році українські події були в центрі уваги, йшлося про міжнародне значення конфлікту на сході країни, то до кінця досліджуваного періоду Україна дедалі більше перетворюється на інструмент політичних процесів у Канаді та США, а контекст російської агресії відходить на задній план. Подібна тенденція спостерігається і в інформаційному просторі США: питання російської агресії відходить на другий план, Україна перетворюється зі сторони конфлікту на предмет міжнародних домовленостей, насамперед на інструмент реалізації зовнішньої політики США. Наголошено, що саме комбінація трьох факторів — російської пропаганди, слабкої інформаційної присутності України у міжнародному інформаційному просторі та тенденції до представлення України як несамостійного в політичному плані суб’єкта у більшості західних медіа — створила реальну небезпеку вкорінення у думці міжнародного суспільства ідеї «Ukraine is a failed state» у роки, що безпосередньо передували повномасштабній російській агресії.
Посилання
Нора П. Теперішнє, Нація, Пам’ять. Київ: Кліо, 2014. 272 с.
Гайдук Ю., Зінчук В. Мас-медіа як творці сучасних політичних міфів. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. 2007. № 19. С. 72—76.
Лойко Л. Інформаційне суспільство і трансформації політичної влади. Держава і право. 2010. № 50. С. 639—642.
Проскуріна О. Політико-правові аспекти розвитку інформаційного суспільства в Україні. Політичний менеджмент. 2006. № 3. С. 62—68.
Біденко Ю. Громадянське суспільство: проблеми визначення та періодизація в українському контексті. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна: Серія «Питання політології». 2011. № 984. С. 127—132.
Цимбалюк В. Мас-медіа право в інформаційному суспільстві. Інформація і право. 2011. № 1 (1). С. 30—33.
Шевчук О. Особистісні аспекти формування культури як наслідок розвитку інформаційних технологій. Соціогуманітарні проблеми людини. 2006. № 2. С. 105—115.
Хахула Л. Державотворчі та національно-демократичні процеси в Україні 1991—2014 рр.: польський суспільно-політичний дискурс. Український історичний журнал. 2015. № 1. С. 92—107.
Балашова О., Борисова С. Напрямки формування національної політики України в умовах глобалізації світового фінансового простору. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 143—149.
Качинська Н. Міжнародний імідж України в контексті забезпечення захисту національних інтересів. Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. 2010. № 20. С. 298—309.
Bloomfіeld A., Jacobs S. The Internet and Social Media as Sources. African History. 2018. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190277734.013.225
Aіyer S. Іdentіfyіng Hіstorіcal Prіmary Sources іn Socіal Medіa for Relіable Hіstorіcal Reconstructіon.Extended Abstracts of the 2018 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems. 2018. P. 1—6. https://doi.org/10.1145/3170427.3180283
Остапчук Д. Сила слова: Як у західних ЗМІ змінювалося ставлення до України. Контент-аналіз 10 000 заголовків. VoxUkraine. 2016. URL: https://voxukraine. org//longreads/headlines/article-ua.html (дата звернення: 01.07.2022).
Надельнюк О. Cила слова II: Що розповіли про Україну понад 6 000 заголовків у західних та російських ЗМІ. VoxUkraine. 2018. URL: https://voxukraine.org/silaslova-ii-shho-rozpovili-pro-ukrayinu-ponad-6-000-zagolovkiv-u-zahidnih-tarosijskih-zmi/ (дата звернення: 01.07.2022).
Вайлдером Р. Сприйняття анексії Криму та війни на Донбасі у британському публічному дискурсі, 2013—2019. VoxUkraine. 2018. URL: https://voxukraine.org/ sprijnyattya-aneksiyi-krimu-ta-vijni-na-donbasi-u-britanskomu-publichnomudiskursi-2013-2019/ (дата звернення: 01.07.2022).
Orlova D. The Coverage of the Conflict in the East by the Ukrainian Media. Special Report. Detector Media NGO. Kyiv, 2016. 19 р. URL: https://ms.detector.media/content/fi les/dm_zvit_redpraktika_engl-new.pdf (дата звернення: 01.07.2022).
Meng R., Jun Y., Johar G. Research: Being in a Group Makes Us Less Likely to FactCheck. Harvard Business Review. 2017. URL: https://hbr.org/2017/08/research-being-in-a-group-makes-us-less-likely-to-fact-check (дата звернення: 01.07.2022).
Пормалев Д. Приложения методов машинного обучения в задачах анализа текста. Программные системы: теория и приложения: труды Международной конференции. Москва: Физматлит, 2004. С. 35—48.
Мазаев А. Тематическое моделирование в действии. LDA. URL: https:// lambda-it.ru/post/tematicheskoe-modelirovanie-v-deistvii-lda (дата звернення: 01.07.2022).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.