Сучасні стратегії організації досліджень і формування кадрового потенціалу в установах академічного типу

Автор(и)

  • O.O. Грачев ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-3980-2890
  • В.І. Хорєвін ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-6509-4736

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.051%20%20

Ключові слова:

стратегія, академічна наука, дослідження і розробки, фундаментальні дослідження, Академія наук КНР, Товариство імені Макса Планка, молодіжна академія, академія наук, наукова молодь

Анотація

На підставі найкращих прикладів, відібраних з-поміж 140 академій наук та установ академічного типу зі 120 країн світу, розглянуто передові стратегії організації наукових досліджень та формування кадрового потенціалу. Здійснено порівняння діяльності та стратегій академічних організацій-лідерів із різних регіонів.

Показано, що Академія наук Китайської Народної Республіки успішно втілює стратегію, орієнтовану на національні традиції, зокрема на ключові лабораторії, та формування кадрового потенціалу із власної освітньої системи. На декількох прикладах продемонстровано, що подібні стратегії з певними особливостями реалізують інститути Республіки Корея, Японії та інших країн Азії. Водночас стратегія Товариства імені Макса Планка в організації наукового пошуку полягає у створенні наукових установ під егідою власних або запрошених учених-лідерів із будь-яких країн. Нині 40 % директорів інститутів і провідних спеціалістів Товариства імені Макса Планка походять із-за кордону, а частка іноземців серед докторантів сягає 80 %. Науковим лідерам, які стають керівниками інститутів Товариства імені Макса Планка, надається право самостійно визначати напрям діяльності створених ними інститутів, а інші, із застарілою тематикою, ліквідуються. Стратегію, спрямовану на розвиток досліджень через залучення до наукового пошуку найкращих фахівців, включно з іноземцями, реалізує також Королівське товариство Лондона й інші академічні установи країн Заходу. Розглянуто видатну роль Інституту перспективних досліджень (Принстон, США) у розвитку світової науки, який можна вважати зразком реалізації принципу академічної свободи. Наголошено на важливості молодіжних академій та розширенні представництва жінок в академічних організаціях для реалізації сучасних принципів досліджень, а саме рівних можливостей та різнобічності у пошуку нового у природі та суспільстві. Отже, академічні установи у країнах Сходу та Заходу, попри певні особливості у стратегіях організації досліджень і формування кадрового потенціалу, сьогодні орієнтовані на пошук і підтримку талантів. Вони також намагаються забезпечити різноманітність у проведенні досліджень, рівні можливості для всіх дослідників, передусім жінок і молоді, та підтримку вільно обраних тем досліджень.

Посилання

UNESCO Science Report: the race against time for smarter development. Schneegans S., Straza T., Lewis J. (Eds.). UNESCO Publishing: Paris, 2021. 736 p.

Corley E.A., Scheufele D.A., Qian Hu. Of risks and regulations: how leading U.S. nanoscientists form policy stances about nanotechnology. Journal of Nanoparticle Research. 2009. Vol. 11. No.7. P. 1573—1585. https://doi.org/10.1007/s11051-009-9671-5

Leydesdorff L., Park H.W., Lengyel B. A routine for measuring synergy in university–industry–government relations: Mutual information as a Triple-Helix and Quadruple-Helix indicator. Scientometrics. 2014. Vol. 99. No. 3. P. 27—35. https://doi.org/10.1007/s11192- 013-1079-4

Gaieck W., Lawrence J.P., Montchal M., Valdez-Ward E. Science policy for scientists: A simple task for great effect. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2020. Vol. 17. No. 35. P. 20977—20981. https://doi.org/10.1073.2012824117/

Li Tang, Liying Yang, Lin Zhang. Understanding Chinese science: New scientometric perspectives. Quantitative Science Studies. 2021. Vol. 2. No. 1. P. 288—291. https://doi.org/10.1162/qss_e_00113

Грачев О.О., Хорєвін В.І. Академічна наука країн світу. Київ, 2020. 576 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Грачев O., & Хорєвін , В. (2024). Сучасні стратегії організації досліджень і формування кадрового потенціалу в установах академічного типу. Наука та наукознавство, 3(117), 51–67. https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.051

Номер

Розділ

Проблеми розвитку науково-технологічного потенціалу