Оцінювання історичних тенденцій формування вікової структури дослідників-гуманітаріїв за 100 років
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2021.01.044Ключові слова:
дослідники-гуманітарії, вікова група, когорта за роками народження, когортний аналіз, життєвий цикл, вікова структура, активна наукова діяльність.Анотація
Глобальна тенденція старіння науки є актуальним і найбільш дискусійним науковим питанням сьогодення, а її подолання належить до пріоритетних завдань державної наукової політики багатьох країн. Одним зі шляхів її вирішення є визначення балансу вікової структури активних дослідників у контексті концепції життєвого циклу. Цьому може посприяти виявлення історичних тенденцій формування вікової структури дослідників, а також еволюції її структурних елементів із плином часу. Тому метою дослідження є виявлення та оцінювання історичних тенденцій формування вікової структури дослідників-гуманітаріїв за 100 років. Для реалізації мети дослідження використано концептуальні засади життєвого циклу (старіння особистості та процеси організаційного зростання і занепаду) когорт дослідників за роками народження, а також метод когортного аналізу — задля визначення історичних тенденцій формування вікової структури дослідників-гуманітаріїв у 1909 та 2009 роках, аналізу структури як динаміки змін когорт, а також оцінювання виявлених основних тенденцій. Для визначення вікових структур активних дослідників-гуманітаріїв за 100 років сформовано статистичний масив історіографічних і бібліометричних даних про відомих і видатних дослідників-гуманітаріїв. Історіографічні та бібліометричні дані складаються із відомостей про рік народження, початку та завершення активної наукової діяльності дослідників. Загалом до статистичного масиву дослідження увійшли історіографічні та бібліометричні дані про 7130 дослідників зі 145 країн, 1820—1995 років народження. Для структуризації даних у часі всіх дослідників-гуманітаріїв згруповано у 5-річні когорти за роками народження. Зроблено висновок, що застосування концептуальних засад життєвого циклу дослідницької активності та методу когортного аналізу дозволяє визначити деякі історичні тенденції формування вікової структури дослідників-гуманітаріїв, а також виділити аспекти щодо вирішення наукової проблеми балансу такої структури. Виявлено, що події світового масштабу (світові війни, четверта інформаційна революція) впливають на збільшення як середнього віку, так і вагомості старших вікових груп у вікових структурах дослідників-гуманітаріїв. Підтверджено гіпотезу про те, що вікові структури дослідників-гуманітаріїв мають інституціональний характер, оскільки початок зникнення когорт дослідників (67±1 рік) є майже незмінним протягом 100 років та відповідає офіційним віковим обмеженням на перебування на штатній посаді у більшості провідних країн світу. Зростання віку дослідників у контексті старіння науки протягом 1909—2009 років відбулося через збільшення часу на підготовку наукових кадрів, а також на досягнення максимальної чисельності когорт дослідників. Це збільшення компенсується зменшенням тривалості стадії їх напіввиведення, що є ознакою балансу життєвого циклу дослідницької активності когорт за роками народження.
Посилання
Milojević, S., Radicchi, F., and Walsh, J.P. (2019). Changing demographics of scientific careers: The rise of the temporary workforce. Proceedings of the National Academy of Sciences, 116(4), 1457—1457. https://doi.org/10.1073/pnas.1821743116
Ghaffarzadegan, N., Xu, R. (2018). Late retirement, early careers, and the aging of U.S. science and engineering professors. PLoS ONE, 13(12). e0208411. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208411
Blau, D.M., Weinberg, B.A. (2017). Why the US science and engineering workforce is aging rapidly. PNAS, 114(15), 3879—3884. https://doi.org/10.1073/pnas.1611748114
Zwick, T., Göbel, C., & Fries, J. (2013). Age-differentiated work systems enhance productivity and retention of old employees. Age-differentiated work systems. Berlin: Springer, 448, 25—44. https://doi.org/10.1007/978-3-642-35057-3_2
Matthews, K.R.W, Calhoun, K.M, Lo, N., and Ho, V. (2011). The Aging of Biomedical Research in the United States. PLoS ONE, 6(12): e29738. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0029738
Boublyk, S.G. (2005). The age factor in the research potential of R&D. Problems of science, 2, 9—15 [in Ukrainian].
O’Rand, A.M., & Krecker, M.L. (1990). Concepts of the life cycle: Their history, meanings, and uses in the social sciences. Annual Review of Sociology, 16(1), 241—262. https://doi.org/10.1146/annurev.so.16.080190.001325
Zhylinska, O. (2005). The age structure of research personnel: problems and objectives of the science and technology policy in Ukraine. Science and Science of Science, 3, 81—98 [in Ukrainian].
Dezhina, I.G. (2008). The regulation of R&D in Russia. N.I. Ivanov (Ed.). Institute of the World Economy and International Relations of the Russian Academy of Sciences. Moscow: Magistr, 430 [in Russian].
Vashulenko, О.S., Gryga, V.Yu., Egorov, І.Yu. (2010). Building up Development Scenarios for Scientific Personnel in Ukraine by Use of Statistical Models. Science and Science of Science, 1(67), 28—39 [in Ukrainian].
Griga, V.Y., Vashulenko, O.S. (2013). Assessing the status of research staff in Ukraine: the age aspect. Science and Science of Science, 1(79), 38—46 [in Ukrainian].
Popovych, A.S., Kostrytsa, O.P. (2016). The age structure of scientific personnel as a factor in the viability of the scientific system of Ukraine. Nauka innov., 12(2), 5—11. https://doi.org/10.15407/scin12.02.005
Ushakova, S.E., Boychenko, T.A. (2018) The analysis of the dynamics of Russian researchers’ age structure. Science. Innovations. Education, 27(1), 5—25 [in Russian].
Tereshchenko, O.V. (2009). Cohort analysis method in social research. Sociology: 4M, 29, 172—185 [in Russian].
Bulkin, I.A. (2016). Evolution of the age structure of researchers in organizations of the NAS of Ukraine. Science and Science of Science, 4(94), 38—39 [in Russian].
Popovych, A.S., Kostrytsa, O.P. (2017). Restoring the scientific potential of Ukrainian science: necessity and real prospects. Nauka innov., 13(4), 5—13. https://doi.org/10.15407/scin13.03.005 [in Ukrainian].
Popovych, A.S., Kostrytsa, O.P. (2020). Aggravation of negative tendencies in the dynamics of R&D personnel in the NAS of Ukraine. Science and Science of Science, 1(107), 22—33. https://doi.org/10.15407/sofs2020.01.022 [in Ukrainian].
Nauen, M.S. (2006). Heuristic capacities of the cohort analysis in sociology. PhD thesis. S.- Petersburg, 138 [in Russian].
Bulkin, I.O. (2016). Peculiarities of the Age Structure of R&D Personnel in the NAS of Ukraine as the Leading Component in the National R&D System. Science and Science of Science, 2(92), 50—61 [in Ukrainian].
Firebaugh, G. (1992). Where does social change come from? Estimating the relative contributions of individual change and population turnover. Population Research and Policy Review, 11, 1—20. https://doi.org/10.1007/BF00136392
Bell A. (2020). Age Period Cohort analysis: A review of what we should and shouldn’t do. Annals of Human Biology, 47(2), 208—217. https://doi.org/10.1080/03014460.2019.1707872
Nauen, M.S. (2006). The method of cohort analysis in sociology. Journal of sociology and social anthropology, 9(3), 137—144 [in Russian].
Adams, J., Brückner, H., and Naslund, C. (2019). Who Counts as a Notable Sociologist on Wikipedia? Gender, Race, and the “Professor Test”. Socius: Sociological Research for a Dynamic World, 5, 1—14. https://doi.org/10.1177/2378023118823946
Sinatra, R., Wang, D., Deville, P., Song, C., & Barabasi, A.-L. (2016). Quantifying the evolution of individual scientific impact. Science, 354(6312), aaf5239—aaf5239. https://doi.org/10.1126/science.aaf5239
Lande, D.V., Andrushchenko, V.B., Balagura, I.V. (2017). Wiki-index of authors popularity. arXivpreprintarXiv:1702.04614.
Radicchi, F. & Castellano, C. (2013). Analysis of bibliometric indicators for individual scholars in a large data set. Scientometrics, 97(3), 627—637. https://doi.org/10.1007/s11192-013-1027-3
Bar-Ilan, J. (2014). Evaluating the individual researcher — adding an altmetric perspective. Research Trends, 37, 31—34. Retrieved from https://www.researchtrends.com/issue-37-june2014/evaluating-the-individual-researcher/ (last accessed: 25.05.2020).
Costas, R., Nane, G.F., & Larivière, V. (2015). Is the Year of First Publication a Good Proxy of Scholars’ Academic Age? Proceedings from 15th International Society of Scientometrics and Infometrics Conference. (pp. 988—998). Istanbul.
Pew Research Center, September, 2015. The Whys and Hows of Generations Research. Retrieved from https://www.pewresearch.org/politics/2015/09/03/the-whys-and-hows-of-generations-research/ (last accessed: 25.05.2020).
Larson, R.C., & Diaz, M.G. (2012). Nonfixed Retirement Age for University Professors: Modeling Its Effects on New Faculty Hires. Service science, 4(1), 69—78. https://doi.org/10.1287/serv.1120.0006
Hanlon, S.M. (2019). Scientists who leave research to pursue other careers in science are still scientists. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 116, 17624. https://doi.org/10.1073/pnas.1909427116
Milner, B.Z. (2005). Theory of organization. 4th ed., revised and suppl. Moscow: Infra-M, 648 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
