Представлення результатів науково-видавничої діяльності у віртуальному просторі. Досвід Видавничого дому «Академперіодика» НАН України

Анотація

Окреслено основні питання, пов’язані з висвітленням науково-видавничої діяльності НАН України у віртуальному просторі, зокрема формуванням сегмента її видавничої продукції. Охарактеризовано роль ВД «Академперіодика» НАН України у цьому процесі як базової організації Науково-видавничої ради НАН України. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасному світі надзвичайно швидко поширюються нові технології та постають нові виклики, пов’язані з розвитком ініціативи відкритої науки і Планом S, тому є потреба в ефективному й оперативному вирішенні багатьох проблемних питань. Для цього за допомогою методів джерелознавчого і бібліознавчого аналізу вивчено деякі характеристики книжкових видань НАН України за 2017—2021 рр., зокрема розподіл наукових монографій за групами видавців, а також показники періодичних видань; за допомогою аналітичних інструментів платформи Crossref проаналізовано статистичні показники наукових журналів НАН України, залучених до системи індексування DOI; окремо розглянуто загальноакадемічні журнали; показано вплив зміни контенту на відвідуваність й інші показники використання вебресурсу ВД «Академперіодика» НАН України. Показано, що ефективною стратегією може стати побудова комплексу взаємопов’язаних перехресними покликаннями спеціалізованих ресурсів, які б акцентували увагу на певних аспектах науково-видавничої діяльності НАН України. Серед них консультативно-методична діяльність і оперативне оновлення нормативного забезпечення, надання актуальної інформації стосовно законодавчих змін, цікавих заходів і нових видань, оприлюднення каталогів книжкових і періодичних видань НАН України та її установ. Останнім часом у всьому світі дедалі більшого значення набувають різні аспекти, пов’язані з уніфікацією видавничих вебресурсів, забезпеченням повноти представлення метаданих видань національною й англійською мовами, коректним використанням авторських ідентифікаторів та інших цифрових ідентифікаторів об’єктів, однак в Україні, як показано у статті, їхні можливості використані недостатньо. Проаналізований у статті доробок і досвід ВД «Академіперіодика» однозначно вказує на необхідність спрямування додаткових зусиль на забезпечення правильної атрибуції та зв’язування публікацій із профілями науковців, наукових установ і програм, за якими отримано фінансування, можливості виконання наукових досліджень публікаційної активності та видавничої діяльності на різних організаційних рівнях, а також на підтримку ухвалення організаційних рішень у цій сфері.