Академічна наука в Україні як складова культури та демократичного майбутнього нації: роздуми про наболіле

Анотація

Стаття ґрунтується на ознайомленні з двома законодавчо-регуляторними документами, підготовленими Міністерством освіти і науки (МОН) України, які окреслюють подальші перспективи вітчизняної академічної науки на шляху до європейської інтеграції. Це зокрема: 1) «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ»; 2) «Про систему пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні». Ці законопроєкти, на думку автора, за окремими позиціями не забезпечать ефективного досягнення бажаних результатів інноваційної діяльності вітчизняної науки, насамперед академічної й негативно  можуть впливають на будь-які узаконені стимули, а головне — престижу для тієї частини талановитих українців, які присвятили своє життя науці, самовіддано працювавши на науковій ниві не тільки для забезпечення обороноздатності та продовольчої безпеки, а й для ствердження національної ідеї та державності країни. Для уникнення непорозумінь і виправлення ситуації пропонується низка конкретних заходів, які варто врахувати при прийнятті кінцевого результату для вирішення подальшого демократичного майбутнього академічної науки в Україні з урахуванням європейських стандартів її функціонування.