Наукометричне та експертне оцінювання: дискусійні питання

Автор(и)

  • Т.М. Кармадонова ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» https://orcid.org/0000-0002-3384-6067

DOI:

https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.065%20%20%20

Ключові слова:

експертне оцінювання, індекс цитування, індекс Хірша, імпакт-фактор, експертна оцінка, рецензування, експертиза, розширене експертне оцінювання, «бета-рідер»

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням оцінювання результатів наукової діяльності. Проаналізовано можливості та проблеми використання наукометричних та експертних методів оцінювання в сучасній науковій сфері. Використано матеріали Сан-Франциської декларації щодо оцінювання досліджень та Лейденського маніфесту щодо наукометрїі як документів, актуальних для вчених і громадськості. Підкреслено, що один із основних висновків, зроблених у зазначених документах, стосується недоречності переоцінки значення кількісних показників і необхідності врахування багатоаспектності завдань науки.

Проаналізовано переваги та недоліки наукометричного оцінювання. Показано можливості та обмеження використання індексів цитування, індексу Хірша, імпакт-фактора та інших індексів для оцінювання продуктивності діяльності вчених, ефективності роботи наукових установ і престижності наукових журналів.

Розглянуто сутність поняття «експертна оцінка» та основні методи її отримання: метод Дельфі, метод мозкового штурму, метод синектики. Висвітлено проблемні аспекти їх використання. Розглянуто моделі експертного оцінювання: одинарне «сліпе» рецензування, подвійне «сліпе» рецензування та відкрите рецензування. Показано, що можливості інтернет-середовища стали детермінантами переходу від моделі закритого допублікаційного рецензування до моделі відкритого постпублікаційного онлайнового рецензування.

На підставі концепції постнормальної науки С. Фунтовича та Дж. Равеца розкрито сутність понять «розширена експертна спільнота» та «розширене експертне оцінювання»; показано, що вони відображають участь громадськості в оцінюванні науки та технологій. Підкреслено, що при розширеному експертному оцінюванні потрібно уникати ідеологічної, політичної та релігійної ангажованості. Проаналізовано формування нового феномену «бета-рідера» при оцінюванні наукових текстів. Розглянуто декілька онлайн-платформ «бета-рідерів».

Зроблено висновок, що наукометричні та експертні оцінки мають використовуватись як взаємодоповнюючі аналітичні засоби.

Посилання

Горовий В. Критерії якості наукових досліджень у контексті забезпечення національних інтересів. Вісник НАН України. 2015. № 6. С. 74—80.

Кириченко И.В., Шелюбская Н.В. Система оценки качества научных исследований в странах Европы. Университетское управление: практика и анализ. 2019. № 23 (4). С. 9—20. https://doi.org/10.15826/umpa.2019.04.025

Костенко Л., Симоненко Т. Наукометрія: від нумерології до Лейденського маніфесту. Наукові праці Національної бібліотеки імені В.І. Вернадського. 2016. № 43. С. 285—295. https://doi.org/10.15407/np.43.285

Малицкий Б., Рибачук В., Корецкий А., Попович А. Наукометрия: новые функции и проблемы адекватности. Наука и инновации. 2013. № 1 (119). С. 11—17.

Діденко Ю.В., Радченко А.І. Публікаційна активність як спосіб наукової комунікації та гонитви за рейтингами. Вісник НАН України. 2017. № 9. С. 82—98. https://doi. org/10.15407/visn2017.09.082

Рыбачук В.П. Библиометрический портрет академика Владимира Ивановича Вернадского: известность в мире. Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2013. № 11. С. 22—33.

Кавуненко Л.П., Хоревін В.І., Костриця О.П., Левченко О.Г. Наукометричний моніторинг наукових періодичних видань соціогуманітарної сфери України. Наука України у світовому інформаційному просторі. 2010. № 3. С. 71—79.

Малицкий Б.А. Кто и как должен оценивать научные результаты ученого. Наука та наукознавство. 2017. № 3. С. 34—53. https://doi.org/10.15407/sofs2017.03.034

Москалева О.В. Использование наукометрических показателей для оценки научной деятельности. Науковедческие исследования. 2013. № 13. C. 85—109.

Вялков А.И., Глухова Е.А. Оценка качества научно-исследовательской деятельности медицинской организации с помощью наукометрических показателей. Здравоохранение РФ. 2013. № 3. C. 3—6.

Костенко Л.И., Симоненко Т.В., Грачев О.А., Рыбачук В.П. Библиометрика отечественной науки: возможности и ограничения прикладного использования web-системы Google Scholar. Наука та наукознавство. 2017. № 3. C. 87—96. https://doi.org/10.15407/sofs2017.03.087

Алексинська М. Обережно, індекс! Чому міжнародні рейтинги неякісно оцінюють український ринок праці. Економічна політика. 2016. URL: https://voxukraine.org/osterigaites-reityngiv-ua/ (дата звернення: 21.03.2022).

Балацкий Е.В., Екимова Н.А., Третьякова О.В. Методы оценки качества научных экономических журналов. Journal of Institutional Studies. 2021. № 2. С. 27—52. https://doi.org/10.17835/2076-6297.2021.13.2.027-052

Оболкина С.В., Попова Н.Г. Экспертиза vs экспертная оценка: понятийные основания компетенций. Социология науки и технологий. 2019. Т. 10. № 4. С. 38—50. https://doi.org/10.24411/2079-0910-2019-14003

Масленников Е.В. Возможности использования экспертного знания в качестве источника концепций развития организаций. Вестник Московского университета. 2017. № 2. С. 229—249. https://doi.org/10.24290/1029-3736-2017-23-2-229-249

Журавлева В.А. Метод экспертного оценивания: историческая экспликация и современная модель. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Социология. 2012. № 2. C. 28—38.

Павлюк К.В. Проблеми оцінювання наукової діяльності. Наукові праці НДФІ. 2019. № 4. C. 5—19. https://doi.org/10.33763/npndfi2019.04.005

Женченко М. І. Нова модель рецензування наукових публікацій у цифровому середовищі. Держава та регіони. 2016. № 1. С. 169—172.

Герасименко А.Г., Мазаракі Н.А., Дугінець Г.В. Відкрите рецензування як інструмент підвищення якості соціально-економічних досліджень. Економічний простір. 2019. № 141. С. 25—35. https://doi.org/10.30838/P.ES.2224.100119.25.343

Funtowicz S.O., Ravetz J.R. A new scientific methodology for global environmental issues. Ecological economics: The science and management of sustainability. New York: Columbia Univ. Press. 1991.

Букки М., Тренч Б. Пособие по общественным связям в науке и технологиях. Москва: Альпина нон-фикшн, 2018. 588 с.

Jenkins H. Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. NYU Press., 2006.

Hellekson K., Busse K. Fan Fiction and Fan Communities in the Age of the Internet: New Essays. McFarland, 2006.

ГригорьевВ.Е. Социологиянауки. Москва: Проспект, 2018. 384 с.

Bornmann L., Daniel H.-D. Does the h-index for ranking of scientists really work? Scientometrics. 2005. Vol. 65. P. 391—392. https://doi.org/10.1007/s11192-005-0281-4

ШостакА.В., ЛукачВ.С., БорисМ.М., КупчукІ.М. ІндексХіршатаімпакт-факторякінструментнаукометріїудослідницькомууніверситеті. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2012. № 11 (65). С. 375—380.

ЧайковськийЮ., СілкінаЮ., ПотоцькаО. Наукометричнібазитаїхкількісніпоказники. Ч. І. Порівняльна характеристика наукометричних баз. Вісник НАН України. 2013. № 8. C. 90—94.

Попович О. Наукометричне невігластво (щодо манії бюрократій запровадити цифрове оцінювання науки). Граніт науки. 2020. URL: https://un-sci.com/ru/2020/02/06/ naukometrichne-neviglastvo-shhodo-maniї-byurokratij-zaprovaditi-czifrove-oczi nyuvannya-nauki/ (дата звернення: 21.01.2022).

Currie R.R., Pandher G.S. Finance journal rankings: Active scholar assessment revisited. Journal of Banking & Finance. 2020. Vol. 111. P. 1—14. https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2019.105717

Jacalyn Kelly, Tara Sadeghieh, Khosrow Adeli. Peer Review in Scientific Publications: Bene fits, Critiques, & A Survival Guide. The Journal of Internaitonal Federation of Clinical Chemistry and Laboratory Medicine. 2014. № 25 (3). P. 227—243. URL: https://www. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4975196/ (дата звернення: 21.01.2022).

Funtowicz S.O, Ravetz J.R. Science for the post-normal age. Futures. 1993. Vol. 25. P. 739– 755. https://doi.org/10.1016/0016-3287(93)90022-L

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-07

Як цитувати

Кармадонова , Т. (2024). Наукометричне та експертне оцінювання: дискусійні питання. Наука та наукознавство, 2(116), 65–82. https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.065

Номер

Розділ

Наукометрія