Становлення та розвиток Дніпровської наукової гідробіологічної школи (30-ті—90-ті роки ХХ ст.). Частина 1

Анотація

У першій частині статті представлено історичну реконструкцію процесів становлення та подальшого розвитку Дніпропетровської наукової гідробіологічної школи, що стала ініціатором вивчення техногенної трансформації прісноводних екосистем, у 30—60-х рр. ХХ ст. Згідно із запропонованою автором хронологічною схемою діяльності школи, на цей період припадають два її етапи: перший (1927—1941 рр.) — здійснення комплексного гідробіологічного вивчення наслідків побудови Дніпрогесу та процесів формування першої великої водойми на Дніпрі — Дніпровського водосховища; другий (1943—1960 рр.) — розвиток і вдосконалення методик гідробіологічного вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем. Показано, що базою формування колективу дніпропетровських гідробіологів стала Дніпропетровська державна гідробіологічна станція, у створенні якої провідну роль відіграв проф.  Д.О. Свіренко — організатор і перший директор станції, засновник комплексних гідробіологічних досліджень впливу Дніпрогесу на природне водне середовище. Наведено докладну інформацію про експедиційну діяльність дніпропетровських гідробіологів, очолюваних проф. Д.О. Свіренком, яка дала змогу підготувати опис фізико-хімічних і біологічних особливостей Дніпровського водосховища  — прісноводної екосистеми колишньої порожистої частини Дніпра, трансформованої у екосистему новоствореної водойми, та стала основою формування нового напряму гідробіології — гідробіології водосховищ. Ці дослідження дніпропетровських гідробіологів стали першими роботами такого плану в Україні та світі, а проф. Д.О. Свіренка у 1934 р. було обрано членом-кореспондентом АН УРСР. У подальшому учні та послідовники проф. Д.О. Свіренка продовжили комплекс започаткованих ним досліджень, значно вдосконаливши методики вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем і розширивши географію та проблематику досліджень (формування Каховського, Дніпродзержинського водосховищ, а також водосховищ Криму, Донбасу та Кривбасу).