Становлення та розвиток Дніпровської наукової гідробіологічної школи (30-ті—90-ті роки ХХ ст.). Частина 1
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2023.03.142Ключові слова:
Дніпропетровська наукова гідробіологічна школа, Д.О. Свіренко, Дніпропетровська державна гідробіологічна станція, техногенно-трансформовані прісноводні екосистеми, гідробіологія, водосховище, гідробіонти, пороги, риба, іхтіоценоз, водоростіАнотація
У першій частині статті представлено історичну реконструкцію процесів становлення та подальшого розвитку Дніпропетровської наукової гідробіологічної школи, що стала ініціатором вивчення техногенної трансформації прісноводних екосистем, у 30—60-х рр. ХХ ст. Згідно із запропонованою автором хронологічною схемою діяльності школи, на цей період припадають два її етапи: перший (1927—1941 рр.) — здійснення комплексного гідробіологічного вивчення наслідків побудови Дніпрогесу та процесів формування першої великої водойми на Дніпрі — Дніпровського водосховища; другий (1943—1960 рр.) — розвиток і вдосконалення методик гідробіологічного вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем. Показано, що базою формування колективу дніпропетровських гідробіологів стала Дніпропетровська державна гідробіологічна станція, у створенні якої провідну роль відіграв проф. Д.О. Свіренко — організатор і перший директор станції, засновник комплексних гідробіологічних досліджень впливу Дніпрогесу на природне водне середовище. Наведено докладну інформацію про експедиційну діяльність дніпропетровських гідробіологів, очолюваних проф. Д.О. Свіренком, яка дала змогу підготувати опис фізико-хімічних і біологічних особливостей Дніпровського водосховища — прісноводної екосистеми колишньої порожистої частини Дніпра, трансформованої у екосистему новоствореної водойми, та стала основою формування нового напряму гідробіології — гідробіології водосховищ. Ці дослідження дніпропетровських гідробіологів стали першими роботами такого плану в Україні та світі, а проф. Д.О. Свіренка у 1934 р. було обрано членом-кореспондентом АН УРСР. У подальшому учні та послідовники проф. Д.О. Свіренка продовжили комплекс започаткованих ним досліджень, значно вдосконаливши методики вивчення техногенно-трансформованих прісноводних екосистем і розширивши географію та проблематику досліджень (формування Каховського, Дніпродзержинського водосховищ, а також водосховищ Криму, Донбасу та Кривбасу).
Посилання
Байдак Л.А., Дворецький А.І. Техногенно трансформовані прісноводні екосистеми Придніпров’я. Дніпропетровськ: Ліра, 2019. 228 с.
Байдак Л.А., Дворецький А.І. Становлення та розвиток Дніпропетровської гідробіологічної школи: дослідження техногенно-трансформованих екосистем Дніпровського водосховища (1927—1941рр.). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія і філософія науки і техніки». 2014. Т. 22. № 1—2. С. 111—121.
Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: альбом фотографій з географічно-історичним нарисом. Харків: Державне видавництво України, 1928. 209 с.
Вісник Дніпропетровської гідробіологічної станції. 1929. Т. I. 197 с.
Вісник Дніпропетровської гідробіологічної станції. 1938. Т. III. 395 с.
Капустин Д. Вклад Д.О. Свиренко в изучение эвгленофитовых водорослей. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали міжнар. конф. молодих учених (м. Кам’янець-Подільський, 13—16 серпня 2008 р.). Київ, 2008. С. 285—286.
Радзимовский Д.А. Дмитрий Онисифорович Свиренко (1888—1944). Гидробиологический журнал. 1969. Т. 5. № 2. С. 91—93.
Федоненко О.В., Шарамок Т.С. Видатні діячі гідробіологічної науки. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Біологія. Екологія». 2008. Т. 2. Вип. 16. С. 172—177. https://doi.org/10.15421/010866
Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник: у 4 т. / Відп. ред. В.А. Сминтина; заст. відп. ред. М.О. Подрезова. Одеса: Астропринт, 2000. Т. 4. С. 62—63.
Рева А.Д. История биолого-экологического факультета Днепропетровского государственного университета. Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. ун-та, 1998. 166 с.
Свиренко Д. О. Микрофлора стоячих водоемов. Харьков; Екатеринослав, 1922. 156 с.
Байдак Л. А. Життя та діяльність видатного українського гідробіолога Д.О. Свіренка. «Додніпрогесівський» період (1888—1928 рр.). Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Серія «Історія та географія». 2012. Вип. 46. С. 21—214.
Байдак Л.А. Діяльність видатного українського гідробіолога Д.О. Свіренка в період побудови Дніпрогесу (1927—1941 рр.). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія і філософія науки і техніки». 2013. Т. 21. № 1—2. С. 126—132.
Байдак Л.А. Д. О. Свіренко. Підсумки вивчення гідроекологічних наслідків побудови Дніпрогесу (1927–1941 рр.). Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. Серія «Історія та географія». 2013. Вип. 47. С. 200—205.
Сыроватский П., Гудимович П. Рыболовство в районе Днепровских порогов. Труды Гос. ихт. опытн. станции. 1927. Т. III. Вып. I.
Байдак Л. Ректор, вчений, педагог професор Георгій Борисович Мельников. Матеріали XVIII Всеукраїнської наукової конференції молодих істориків науки, техніки і освіти та спеціалістів, присвяченої 150-річному ювілею В.І. Вернадського. Київ, 2013. С. 7—10.
Топачевский А.В., Цееб Я.Я., Лубянов И.П. Памяти Георгия Борисовича Мельникова. Гидробиологический журнал. 1973. Т. IX. № 6. С. 122—124.
Журавель П.А. О формировании биологического режима водохранилищ юго-востока Украины и пути обогащения их естественных кормовых (для рыб) ресурсов: автореф. дис. … д-ра биол. наук. Днепропетровский гос. ун-т. Днепропетровск, 1950. 24 с.
Журавель П.О. Як збагатити корм для риб у прісних водоймах. Дніпропетровськ: Дніпропетровське обласне видавництво, 1957. 42 с.
Журавель П. О. Акклиматизация кормовой лиманно-каспийской фауны в водохранилищах и озерах СССР. Днепропетровск: РИО ДГУ, 1974. 124 с.
Булахов В. Л. Обогащение ихтиофауны Ленинского водохранилища путем акклиматизации полупроходных видов рыб: автореф. дис. … канд. биол. наук: спец. 03.00.08 «Зоология» / Днепропетровский гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. Днепропетровск, 1966. 20 c.
Галинский В. Л. Формирование зоопланктона Днепродзержинского и Днепровского водохранилищ в условиях каскада и биология его массовых видов: автореф. дис. … канд. биол. наук: спец. 03.105 «Гидробиология» / Днепропетровский гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. Днепропетровск, 1968. 16 c.
Вестник научно-исследовательского института гидробиологии. 1952. Т. IX. 120 с.
Федий С. П. Влияние отрицательных антропогенных факторов на санитарно-гидробиологический режим, ихтиофауну водоемов степной зоны Украинской ССР и теоретические основы его устранения: автореф. дис. … д-ра биол. наук: спец. 03.00.08 «Зоология»; 03.00.18 «Гидробиология» / Кишинев, 1973. 48 c.
Вестник научно-исследовательского института гидробиологии. 1960. Т. XII. 267 с. 26. Научный сборник научно-исследовательского института гидробиологии и кафедры ихтиологии и гидробиологии. 1971. Т. 15. 172 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.