Наукова етика і проблеми цілеспрямованого формування здорового дослідницького середовища
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2022.02.003Ключові слова:
наукова етика, норми наукової етики, Товариство Макса Планка, Етичний кодекс ученого України, НАН УкраїниАнотація
У статті проаналізовано еволюцію поглядів учених на норми наукової етики від часів Р. Мертона, який сформулював їх у 1942 році, коли вони ґрунтувалися на соціальній стабільності науки, до сучасної епохи, коли виникли великі дослідницькі колективи, а наука стала масовою професією, а також дискусії щодо того, чи зберігають актуальність нині запропоновані ним імперативи етосу науки.
Викладено результати дослідження, спрямованого на пошук механізмів самоочищення науки через посилення контролю за дотриманням норм наукової етики, покращення усвідомлення вченими відповідальності за результати власної наукової діяльності, упорядкування засобів реагування на випадки порушення цих норм.
Обґрунтовано, що суто моральний вплив на порушників норм наукової етики сьогодні не є достатнім, він має бути доповнений спеціальними механізмами очищення науки від подібної категорії науковців. Розглянуто досвід Товариства Макса Планка стосовно впровадження нормативно-правових документів з наукової етики. Проаналізовано Етичний кодекс вченого України, затверджений Постановою загальних зборів НАН України 15.04.2009 р. Зазначено, що питання особистої відповідальності науковців за недотримання норм наукової етики лишаються на рівні побажань і рекомендацій, звідки слідує, що Кодекс не повністю виконує покладені на нього функції. Це частково підтверджується наданими у статті результатами проведеного у 2021 р. опитування молодих дослідників НАН України, які повідомили про наявність окремих фактів порушення норм наукової етики.
На підставі результатів дослідження авторами запропоновано підготувати і затвердити на черговій сесії Загальних зборів НАН України доповнення до Етичного кодексу вченого України, в якому передбачити: визначення в наукових колективах НАН України відповідальних консультантів із питань наукової етики; створення при бюро кожного відділення НАН України групи координаторів діяльності таких консультантів; формування аналогічних груп (комісій) при кожній секції НАН України; побудову загальнодоступної бази даних із прізвищами плагіаторів і фальсифікаторів; внесення доповнень до уставів інститутів, які передбачатимуть систему «очищення» колективів НАН України від порушників норм наукової етики — від винесення догани в рішенні вченої ради чи в наказі директора до позбавлення права працювати в наукових установах НАН України і внесення прізвища порушників до бази даних плагіаторів і фальсифікаторів.
Посилання
Merton R.K. The Normative Structure of Science. The Sociology of Science. Theoretical and Empirical Investigations. The University of Chicago Press, Chicago and London, 1973. P. 267— 278. URL: https://law.unimelb.edu.au/__data/assets/pdf_file/0005/3609203/1c-MertonThe-Normative-Structure-of-Science.pdf (дата звернення: 14.02.2022).
Barber B.R. Science and the Social Order. Glencoe, Illinois: The Free Press Publ., 1952. 351 p.
Bourdieu P. Homo Academicus. Stanford, CA: Stanford University Press, 1990. 344 p.
Малкей М. Наука и социология знания. Москва: Прогресс, 1983. 253 c.
Селье Г. От мечты к открытию: как стать ученым. Пер. с англ.; под общ. ред. М.Н. Кондрашевой, И.С. Хорола. Москва: Прогресс, 1987. 422 с.
Ziman J. Real Science: What It Is What It Means. Cambridge: Cambridge University Press, 2000. 385 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511541391
Попович О.С., Жабін С.О., Кліменкова В.І. Етика науки як фактор її збереження і розвитку. Наука та наукознавство. 2021. № 3. С. 39—49. https://doi.org/10.15407/sofs2021.03.039
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.