Методологія оцінювання регіональної конкурентоспроможності на прикладі Європейського Союзу

Анотація

У статті надано огляд підходів до визначення поняття «конкурентоспроможність», розглянуто методологію та результати оцінювання конкурентоспроможності європейських регіонів на рівні ЄС та деяких країн-членів.

Основними джерелами інформації для аналізу є звіти Європейської комісії (ЄК) «Індекс конкурентоспроможності регіонів» за 2010 і 2019 роки, а також наукові роботи, присвячені методології побудови і розрахунку цього індексу у Великій Британії, Фінляндії та Польщі.

Надано докладний огляд зазначених підходів. Шляхом порівняння методології, викладеної у звітах ЄК за 2010 і 2019 роки, показано, що при оцінюванні регіональної конкурентоспроможності більш суттєвого значення набуває соціальний аспект. Проаналізовано результати оцінювання конкурентоспроможності регіонів ЄС-28 за методологією ЄК, наданою у звіті 2019 року, та виокремлено десять найбільш і найменш конкурентоспроможних регіонів ЄС-28. До першої десятки увійшли важливі ділові та фінансові центри з потужними університетами і кілька інших регіонів, де розташовані штаб-квартири банків і великих транснаціональних компаній. До другої десятки — регіони, які в основному знаходяться в Греції, Румунії та Болгарії. Ці регіони залишаються такими попри значні фінансові надходження, що свідчить про безперспективність їх подальшого розвитку за дотаційною схемою. Аналіз показав, що перевагами для регіонального розвитку в межах ЄС є великі міста, агломераційна економіка, високий рівень людського капіталу та інноваційна активність. Помітним також залишається поділ регіонів всього ЄС-28 на «північний захід» та «південний схід».

На основі даних звіту ЄК за 2019 р. проаналізовано залежність (у регіонах ЄС-28) між Індексом конкурентоспроможності регіонів та Індексом валового регіонального продукту, а також між Індексом конкурентоспроможності регіонів і нерівномірністю розподілу доходів.

За результатами аналізу підходів до оцінювання конкурентоспроможності регіонів авторами запропоновано їх класифікацію: факторний, результатний, інтегральний та комплексний. Зазначено, що більш інформативним є комплексний підхід, коли аналізуються обрані соціально-економічні фактори, на основі яких розраховується Індекс конкурентоспроможності регіонів, який порівнюється з результатними показниками.