Джерела з історії музейництва як соціокультурного явища
DOI:
https://doi.org/10.15407/sofs2025.01.092Ключові слова:
музеологія, музейництво, музей, культура первісного суспільства, річ, чуринга, цінність, святилище, храмАнотація
У статті викладено результати комплексного розгляду явища музейництва на теренах України на основі залучення даних від гуманітарних і природничих наук: археології, етнології, філології, культурології, мистецтвознавства, музеології, пам’яткознавства, антропології, геології, палеонтології. Застосовано історичний підхід до вивчення проблем музеології, порівняльно-історичний метод, історико-хронологічний метод, загальнонаукові методи аналізу і синтезу, дедукції, індукції, методи музеології як наукової дисципліни, принцип об’єктивності. Для порівняльного аналізу залучено сучасні дані з музейництва країн Європи, Близького та Середнього Сходу, хронологічні межі визначено добою первісності та грецько-римського часу. Розглянуто гіпотезу Ю.А. Омельченка, згідно з якою домузейні форми зберігання та використання історико-культурних цінностей відомі у первісному суспільстві, що проявилось в організації святилищ і пізніше храмів, поширених у класовому суспільстві. Проаналізовано погляди філософів, культурологів, археологів, етнографів на походження речової культури. Проведено аналіз писемних пам’яток грецько-римського часу. Показано, що безцінним писемним джерелом, яке дає уявлення про форми збереження цінностей у стародавніх народів Сходу, є «Біблія». За результатами дослідження зроблено висновки, що процес формування ціннісного («музейного») ставлення людини має такий вигляд: «річ → річ як працінність → річ як цінність (предмет музейного значення) → “музейний предмет” → колекція → зібрання → музей». Предмет музейного значення виконує мнемоністичну функцію, тобто має властивість нагадувати людині про щось в означенні пам’яті; сакральні інститути суспільства, як-то святилища та храми, не наділені музейними функціями. У давніх людей не було усталеного розуміння необхідності створення світського просвітницького закладу, як-то музей. Мав минути певний час для вироблення у культурі суспільства критеріїв «музейного» поцінування речей та усвідомлення необхідності збереження та популяризації пам’яток шляхом створення експозицій для широкого кола відвідувачів, що у країнах Європи припадає на добу Відродження та Просвітництва. Музей як поліфункціональна система є епістемною моделлю культури, однією з історичних форм колективної пам’яті, ціннісного ставлення людини до світу, підтримки традиції та засобом масової комунікації, що проявляється в експозиції, яка інформує про абстрактне за допомогою конкретного.
Посилання
Gregorová, A. (1984). Museum and museum work. Martin: Matica Slovenska [In Slovak].
Holman, P. (2022). Evolution of the definition of a museum. The conference “New definition of the museum: its pres and cons”. Brno: Technical museum v Brné, 24— 34 URL: https://www.tmbrno.cz/wp-content/uploads/2022/06/sbornik_TMB-ENebook.pdf (last accessed: 02.02.2025).
Neustupný, J. (1950). Issues of modern museum work: text-book on general and special museology. Prague: Orbis [In Czech].
Stránská, E., & Stránský, Z. (1950). The essentials of museology studies: intended for students of museology and related fields and those interested in museum culture, nature conservation and monument care. Banská Bystrica: Department of natural sciences, Mateja Bela University; Banská Štiavnica: Department of Eco-museology, 2000 [In Slovak].
Desvallées, A., & Mariresse, F. (Eds.). (2010). Key сoncepts of museology. Paris: ICOM.
Soshnikov, A. O. (2014). Modern and postmodern practices of muzealization of cultural transformation: (philosophical-anthropological analysis): Extended abstract of Doctor’s thesis. Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University [In Ukrainian].
Chervonenko, O.V., & Kepin, D.V. (2016). The beginnings of the natural history museology in Europe. History of Science and Technology, 8, 206—214. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2016-6-8-206-214 [In Ukrainian].
Stranský, Z. (1981). Museology as science. The Museums and Monuments of Culture, 6, 37—43 [In Bulgarian].
Mezentseva, G.G. (1980). Museology (based on the materials of the Ukrainian Soviet Socialist Republic). Кyiv: Vyshcha shkola [In Ukrainian].
Khvedas, A. (2000). Pre-museum forms of collecting and formation of museum centers in Volyn in the 13th – the first quarter of the 20th century. Scientific Notes of Ostroh Academy National University, 1, 219—227 [in Ukrainian].
Omelchenko, Yu.A. (1996). Sources of domestic museum studies. Cultural Studies, 1, 147—162 [In Ukrainian].
Omelchenko, Yu.A. (2003). The formation of national cultural heritage. Vita Antiqua, 5, 219—230 [In Ukrainian].
Parakhonskyi, B.A. (1988). The language of culture and the genesis of knowledge. Kyiv: Nauk. dumka [in Russian].
Hriffen, L.O. (2012). Historical and cultural heritage in the socialization of the individual. The essentials of monuments research. Kyiv: Center of Monuments Research of the National Academy of Sciences of Ukraine and Ukrainain Association for Protection of History and Culture Monuments, 23—39 [in Ukrainian].
Kouřimský, J. (1977). Bunte Welt der Mineralien. Prag: Artia.
Poplavskaia, M.D. (1982). Exciting palaeontology. Kyiv: Nauk. dumka [in Russian].
Levchuk, L.T., Kucherjuk, D.Yu., & Panchenko, V.I. (2000). Aestehetics. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
Gryshhenko, V.S., Jefymenko, V.V., Levchuk, L.T., Losjev, I.V., Panchenko, V.I., & Shynkarenko, O.V. (2000). A history of the world culture. 3rd ed. Kyiv: Lybid, 2000 [in Ukrainian].
Krymskyi, S.B. (2003). Questioning philosophical meanings. Kyiv: Parapan [in Ukrainian].
Jelinek, J. (1972). A large colored atlas of prehistoric man. Prague: Artia [in Czech].
Lommel, A. (1972). The prehistoric and primitive art. Bratislava: Pallas [In Slovak].
Chmykhov, M.O. (1994). The ancient culture. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Stanko, V.N., Hladkykh, M.I., & Seheda, S.P. (1999). A history of the primitive society. Kyiv: Lybid [In Ukrainian].
Renan’s life of Jesus (1898). Translated, with an introduction by W.G. Hutchison. London: Walter Scott, LTD.
Lewartowski, K., & Ulanowska, A. (1999). The Aegean archaeology: Greece from the Paleolithic to the Early Iron Age. Warsaw: PWN [in Polish].
Karakoz, O.O. (2018). A history of book. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
Żygulski, Z.J. (1982). Museums in the world: an introduction to the museum work. Warsaw: PWN [In Polish].
Côté, D. (2005). La figure d’Eschine dans les Vies des sophistes de Philostrate. Cahiers des études anciennes, 42, 389—420.
Terskyi, S., & Savchenko, O. (2020). A history of the museum work and preservation of the cultural heritage in Ukraine. Lviv: Publishing house of Lviv Politechnyka [in Ukrainian].
Kardaszewicz, S. (1913). A history of the former town of Ostroh: materials for a history of Volyn. Warsaw; Krakow: Gebethner i Wolff [in Polish]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Наука та наукознавство
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
