ЗЕЛЕНА АРХІТЕКТУРА САП ЄС: ОРІЄНТИРИ ДЛЯ РОЗБУДОВИ ПРИ ПОВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

Анотація

Розкрито таке нове поняття в українському науковому просторі, як «зелена архітектура аграрного розвитку», що являє собою комплекс агроекологічних і кліматичних політик, інструментів, інституцій, практик управління, регулювання, ведення сільського господарства. Досліджено новації зеленої архітектури реформованої САП ЄС у програмному періоді 2023–2027 рр., а саме: посилену обумовленість фінансової підтримки фермерів за дотримання ними базових екологічних і кліматичних стандартів господарювання, добровільну участь у екосхемах, децентралізацію стратегічного планування з розробленням країнами-членами національних планів САП згідно з цільовими настановами ЄС і з урахуванням специфіки ведення сільського господарства в країнах. Узагальнено інструменти реалізації   новацій – адміністрування і стимулювання, зокрема фінансову підтримку базового доходу фермерів для сталого розвитку «у пакеті» з дотриманням екологічних вимог, винагородження за виконання екологічних і кліматичних дій. Обґрунтовано пропозиції щодо розбудови зеленої архітектури національної аграрної політики і практики при повоєнному відновленні з урахуванням новацій САП ЄС, тобто вдосконалення національної аграрної політики з позиції забезпечення сталого розвитку, збалансування продуктивізму і зеленого курсу, впровадження екообумовленості надання бюджетних коштів на підтримку сільгоспвиробників за будь-якими державними програмами, започаткування розробки національного стратегічного плану відповідно до керівних засад САП ЄС, дотримання зеленого курсу аграрного розвитку, що дозволить залучати для відновлення фінансову підтримку світової спільноти. Оскільки еколого-кліматичні пріоритети є основним елементом сучасної багатофункціональної парадигми розвитку сільського господарства, що легітимізує фінансову підтримку сільгоспвиробників, то в Україні потрібно якнайшвидше запровадити засади ЄЗК і САП ЄС у аграрну політику і практику, а також покращити рівень компетентності й готовності вітчизняних аграріїв до реалізації еколого-кліматичних заходів.