УКРАЇНА ЯК ЗАРУЧНИЦЯ ДЕРЖАВИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.02.083

Ключові слова:

держава; деформація; дисбаланс; економічні відносини; реформування; ринкова економіка

Анотація

Розглянуто причини затяжного відставання економіки України від тих країн, які не мають порівнянного з нею природного потенціалу. Зокрема, відзначено, що незалежно від періодів, умовно поділених на тоталітарний, волюнтаристський, стагнацію й «перебудову» з імітацією переходу до ринкової економіки включно, Україна ніяк не може позбутися статусу заручниці держави,  тобто апарату політичної влади в суспільстві, який ніколи не допускав не те що кардинальних змін у економічній системі, але й будь-яких косметичних на кшталт косигінської реформи чи «перебудови».

Унаслідок приходу до влади демагогів, замість проведення виваженого реформування системи економічних відносин тривалий час відбувалося руйнування промисловості й аграрного сектору, катастрофічно знижувались обсяги випуску технічних засобів виробництва, виник критичний дисбаланс не тільки між рослинництвом і тваринництвом, але й усередині цих галузей. Отже, Україна, яка була флагманом серед країн Східної Європи, втратила свої лідерські позиції як у промисловості, так і в сільському господарстві. У свою чергу, Польща, економіку якої реформували освічені інтелектуали, з типової аграрної країни перетворилася на розвинуту промислово-аграрну державу.

За сучасної ситуації відбувається відплив за кордон з України найбільш продуктивних за віком працівників, у тому числі й кваліфікованих спеціалістів, а значна частка створеної їхньою працею продукції з доданою вартістю нерідко імпортується Україною, чим майже подвоює прибуток зарубіжних роботодавців за рахунок мігрантів і українських споживачів. І такий стан справ набув непереборних ознак, незважаючи на те, що з державного бюджету щороку виділялися мільярдні дотації на підтримку як видобувної промисловості (зокрема, вугільної), так і сільського господарства.

Посилання

Heyets, V. (2015). Overcoming the quasimarketness – a way to the investment-oriented model of economic growth. Economy of Ukraine. 58. 6(643). 4-17 [in Ukrainian].

Heyets, V. (2016). Ukraine's economy: key problems and prospects. Economics and forecasting. No. 1. P. 7-22. https://doi.org/10.15407/eip2016.01.007 [in Ukrainian].

Borodina, O. (2006). State support of the agriculture: concepts, mechanisms, efficiency. Economics and forecasting. No. 1. P. 109-125. URL: http://eip.org.ua/?page_id=189&mode=view&year=2006&issueno=1 [in Ukrainian].

Trehobchuk, V. (1993). Ecology, scientific and technical progress, and market. Economy of Ukraine. 36. 2. 13-23 [in Ukrainian].

Tkachenko, O., Alekseyev, O., Illarionov, V. et al. (2004). Phenomenon of Ukraine: 1991-2004 reforms. Kyiv. 602 p. [in Ukrainian].

Heyets, V. (2020). Socialization, social innovations, and social interaction of business and state. Ukrainian society. No. 3(74). P. 9-23. https://doi.org/10.15407/socium2020.03.009 [in Ukrainian].

Kolodko, G. (2015). The experience of Poland can be useful for Ukraine. Economy of Ukraine. 58. 6(643). 38-40 [in Ukrainian].

Mochernyi, S. (1999). Economic theory. Kyiv. 590 p. [in Ukrainian].

Zveryakov, M. (2015). On a change of the model of economic development. Economy of Ukraine. 58. 6(643). 41-49 [in Ukrainian].

Yakubovs’kyi, M., Soldak, M. (2017). Regional peculiarities of industry development in Ukraine. Economy of Ukraine. 60. 3(664). 35-48. URL: http://economyukr.org.ua/?page_id=723&lang=uk&aid=236 [in Ukrainian].

Heyets, V., Hrytsenko, A. (2012). Economy and society: unexplored facets of mutual influence (reflections after reading). Economy of Ukraine. 55. 3(604). 4-24 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

04.04.2024

Як цитувати

ХОМИН, П. (2024). УКРАЇНА ЯК ЗАРУЧНИЦЯ ДЕРЖАВИ . Економіка України, 67(2(747), 83–99. https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.02.083

Номер

Розділ

Наукова публіцистика