ІНСТИТУЦІЙНІ МОДЕЛІ НАГЛЯДУ НАД ДІЯЛЬНІСТЮ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ

Анотація

Підзвітність центрального банку та його монетарної політики перед суспільством належить до ключових принципів його сучасної діяльності – поряд з мандатом центрального банку (цілями і функціями), його незалежністю й системою ухвалення рішень. На основі аналізу теоретичних джерел і світового досвіду встановлено, що підзвітність центрального банку може реалізовуватися на трьох рівнях: внутрішній контроль, підзвітність перед наглядовими органами, підзвітність перед парламентом чи президентом. Визначено, що проблематика наукових досліджень щодо підзвітності центральних банків зосереджена навколо питань розвитку інституційних форм підзвітності; узгодження підзвітності, транспарентності й незалежності центральних банків; удосконалення корпоративного управління в центральних банках і розвитку нормативно-правової бази функціонування наглядових рад. Основну увагу зосереджено на ролі наглядових рад у забезпеченні належної підзвітності центрального банку. Встановлено типові форми взаємодії наглядових рад з виконавчим менеджментом центрального банку, які включають: модель єдиної ради, модель двох рад, модель спеціалізованого комітету, модель надцентралізованого управління. Виявлено ключові недоліки і переваги цих типових форм. Сформульовано основоположні законодавчі принципи функціонування наглядових рад, які включають конкретизацію їх наглядових зобов’язань, формування вичерпного переліку їх підконтрольних функцій, наявність чітких процедур звітування виконавчого менеджменту перед ними. Обґрунтовано, що важливою складовою ефективного функціонування наглядових рад є їх здатність проводити неупереджене оцінювання виконавчого менеджменту центрального банку, для чого доцільно підкріплювати їх функціонал незалежними аналітичними підрозділами.

Ідентифіковано проблемні питання національної системи підзвітності центрального банку, сформульовано пропозиції щодо її удосконалення, які полягають у чіткому розподілі повноважень між наглядовою радою і виконавчим менеджментом (зокрема, щодо розробки стратегічних документів), регламентації процесу звітування виконавчого менеджменту банку з реалізації своїх повноважень (зокрема, щодо дотримання принципів монетарної політики), створенні незалежного аналітичного підрозділу при наглядовій раді.