ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.05.078

Ключові слова:

страхування; генетична інформація; регулювання; законодавство; дискримінація; права людини; Україна

Анотація

Розкрито особливості нормативно-правового забезпечення в Україні, яке може бути релевантним у контексті регулювання використання генетичної інформації людини для оцінювання страхових ризиків і визначення інших умов договорів страхування. Встановлено, що нині таких норм, які б прямо окреслювали умови застосування генетичних даних для цілей андеррайтингу в страхуванні, в чинному законодавстві України немає. Охарактеризовано позицію Національного банку України як основного регулятора страхового ринку щодо відсутності повноважень і планів посилювати регулювання діяльності страхових компаній за добровільним страхуванням у контексті визначення особливостей і умов застосування генетичної інформації для цілей андеррайтингу на ринках страхування життя і в медичному страхуванні. З огляду на певні можливі ризики, пов’язані з генетичною дискримінацією страхувальників при укладанні договорів страхування, а також з відсутністю в законодавстві України терміна «генетична дискримінація», показано, що перелік ознак, за якими забороняється дискримінація (у тому числі й на ринку страхування), не є вичерпним, отже, українське законодавство також може передбачати захист і від дискримінації на основі генетичних ознак (інформації).

Обґрунтовано, що початковим етапом специфічного регулювання використання генетичної інформації для оцінювання страхових ризиків може стати ратифікація в Україні таких норм міжнародного права, як Рекомендації CM/Rec(2016)8 Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів використання медичних даних людини для цілей страхування (включаючи дані результатів генетичних досліджень) і Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини і біомедицину.

Наголошено на необхідності більш глибоких подальших досліджень страхового ринку щодо саме практичного використання страховими компаніями в Україні генетичної інформації страхувальників для андеррайтингу при укладанні договорів, пов’язаних з життям і здоров’ям.

Посилання

Prince, A. (2019). Political economy, stakeholder voices, and saliency: lessons from international policies regulating insurer use of genetic information. Journal of Law and the Biosciences. Vol. 5. Iss. 3. P. 461-494. https://doi.org/10.1093/jlb/lsz001

Arych, M., Joly, Y. (2022). Genetic Discrimination in Access to Life Insurance: Does Ukrainian Legislation Offer Sufficient Protection against the Adverse Consequences of the Genetic Revolution to Insurance Applicants? Laws. 11(2). https://doi.org/10.3390/laws11010002

Joly, Y., Burton, H., Knoppers, B. et al. (2013). Life insurance: Genomic stratification and risk classification. European Journal of Human Genetics. 22(5). 575-579. https://doi.org/10.1038/ejhg.2013.228

Keogh, L., Otlowski, M. (2013). Life insurance and genetic test results: A mutation carrier's flight to achieve full cover. The Medical Journal of Australia. Vol. 199. Iss. 5. P. 363-366. https://doi.org/10.5694/mja13.10202

Tiller, J., Delatycki, M. (2021). Genetic discrimination in life insurance: a human rights issue. Journal of Medical Ethics. Vol. 47. Iss. 7. P. 484-485. https://doi.org/10.1136/medethics-2021-107645

Zharovska, I. (2021). Genetic information as the latest sign of discrimination. Scientific Information Bulletin of Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Halitskyi. No. 11(23). P. 65-70. https://doi.org/10.33098/2078-6670.2021.11.23.65-70 [in Ukrainian].

Mikhailina, T., Dovhan, B. (2023). Human genomic information: legal problems of using and countering discrimination based on genetic characteristics. Law and Society. Vol. 1. No. 2. P. 39-45. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2023.2.1.7 [in Ukrainian].

Rothstein, M., Brothers, K. (2020). Banning Genetic Discrimination in Life Insurance – Time to Follow Florida’s Lead. The New England Journal of Medicine. Vol. 383. No. 22. P. 2099-2101. https://doi.org/10.1056/NEJMp2024123

Lupu, Y., Voeten, E. (2010). The Role of Precedent at the European Court of Human Rights: A Network Analysis of Case Citations. Southern Illinois University Carbondale. 12 p. URL: http://opensiuc.lib.siu.edu/pnconfs_2010/12

##submission.downloads##

Опубліковано

30.05.2024

Як цитувати

АРИЧ, М., ЩУБЕЛКА, Х., ВОЛФСБЕРГЕР, В., & ОЛЕКСИК, Т. (2024). ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ СТРАХОВИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Економіка України, 67(5(750), 78–92. https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.05.078

Номер

Розділ

Правове регулювання розвитку економіки України