ДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПРОДОВОЛЬСТВО В СТАЛІЙ АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ СИСТЕМІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.04.036Ключові слова:
методологічний підхід, заснований на правах людини; право на продовольство; концепція сталих агропродовольчих систем; продовольство як суспільне благо; ФАО ООНАнотація
Нестабільні моделі виробництва і споживання їжі стали суттєвою частиною найскладніших проблем, з якими сьогодні стикається людство. Глобальна продовольча криза впливає не тільки на право на їжу – як наявність і доступність продовольства, але й на цілий ряд інших прав людини, включаючи право на засоби для гідного існування, чисте довкілля, справедливі й сприятливі умови праці, охорону здоров’я, соціальний захист тощо. Військова агресія РФ проти України, посилення негативних наслідків змін клімату, екстремальні погодні явища, економічні спади і кризи посилили існуючу нерівність у світовій продовольчій системі, отже, питання продовольчої безпеки вимагають найшвидшого системного вирішення в глобальному вимірі.
Сучасна парадигма формування глобальної продовольчої безпеки ООН базується на принципово новому методологічному розумінні цього явища, викристалізованого в Концепції сталих агропродовольчих систем, яка керується визнанням інтегрованого характеру взаємозв’язків між системами, що лежать у основі виробництва продовольства, ланцюжками поставок продовольства, продовольчим середовищем, поведінкою окремих споживачів, моделями харчування, а також показниками харчування і загальними результатами функціонування систем, що стають основою для їхнього подальшого розвитку. Стала агропродовольча система включає всі елементи (навколишнє середовище, людські ресурси, фактори виробництва, процеси, інфраструктуру, організації тощо) і всі види діяльності, пов’язані з виробництвом, обробкою, розподілом, переробкою і споживанням продовольства, а також результати такої діяльності, у тому числі соціально-економічні й екологічні наслідки. Гарантоване право на продовольство, повноцінне харчування окремих людей та їхніх спільнот є ключовим індикатором (результатом) функціонування сталих агропродовольчих систем, у яких продукти харчування розглядаються здебільшого як суспільне благо, а не як комерційний товар. Гарантування українцям права на продовольство і забезпечення доступності здорового харчування власного виробництва без шкоди для довкілля вимагають принципової реконструкції існуючої агропродовольчої системи у відповідності з сучасними світовими глобальними трендами.
Посилання
Cook, J., Frank, D. (2008). Food security, poverty, and human development in the United States. Annals of the New York Academy of Sciences. Vol. 1136. P. 193-209. https://doi.org/10.1196/annals.1425.001
Borodina, O. (2022). Military threats to global food security and first international reactions to overcome their consequences: political economy section. Economy of Ukraine. 65. 6(727). 41-53. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.041 [in Ukrainian].
Borodina, O. (2021). Egalitarian and market land reforms in the context of basic human rights and public welfare. Economy and Forecasting. No. 1. P. 49-70. https://doi.org/10.15407/econforecast2021.01.038 [in Ukrainian].
Fanzo, J., Covic, N., Dobermann, A. et al. (2020). A research vision for food systems in the 2020s: Defying the status quo. Global Food Security. Vol. 26, 100397. https://doi.org/10.1016/j.gfs.2020.100397
Brondizio, E., Settele, J., Díaz, S., Ngo, H.T. (Eds.) (2019). Global assessment report on biodiversity and ecosystem services of the Intergovernmental Science-Policy Platform on Biodiversity and Ecosystem Services. IPBES secretariat. Bonn, Germany. 1148 p. https://doi.org/10.5281/zenodo.3831673
Stel, M., Eggers, J., Alonso, W. (2022). Mitigating Zoonotic Risks in Intensive Farming: Solutions for a Sustainable Change. EcoHealth. Vol. 19. P. 324-328. https://doi.org/10.1007/s10393-022-01605-8
Jones, B., Grace, D., Kock, R. et al. (2013). Zoonosis emergence linked to agricultural intensification and environmental change. PNAS. Vol. 110. No. 21. P. 8399-8404. https://doi.org/10.1073/pnas.1208059110
Willett, W., Rockström, J., Loken, B. et al. (2019). Food in the Anthropocene: The EAT-Lancet Commission on Healthy Diets from Sustainable Food Systems. The Lancet Commissions. Vol. 393. Iss. 10170. P. 447-492. URL: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(18)31788-4/fulltext
Batini, N. (2019). Transforming Agri-Food Sectors to Mitigate Climate Change: The Role of Green Finance. Vierteljahrshefte zur Wirtschaftsforschung. DIW Berlin. Vol. 88. P. 7-42. https://doi.org/10.3790/vjh.88.3.7
Gladek, E., Fraser, M., Roemers, G. et al. (2017). The global food system: an analysis. Metabolic. WWF Netherlands. URL: https://www.metabolic.nl/publications/global-food-system-an-analysis-pdf/
Grytsenko, A. (2023). Nationally rooted economic development as a local response to the global geoeconomic shifts. Economy of Ukraine. 66. 4(737). 38-54. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.038 [in Ukrainian].
Heyets, V. (2023). On the question of theory and practice of social quality policy in post-war Ukraine. Economy of Ukraine. 66. 4(737). 3-22. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.003 [in Ukrainian].
Borodina, O. (2023). Basic methodological approaches and applied mechanisms of transition to nationally rooted development in the agri-food system of Ukraine. Economic theory. No. 3. P. 44-57. https://doi.org/10.15407/etet2023.03.044 [in Ukrainian].
Borodina, O., Prokopa, I. (2015). The overcoming of structural deformations in Ukraine’s agrarian sector: institutionalization and modernization of a small-scale agricultural production. Economy of Ukraine. 58. 4(641). 88-96. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2015_4_12 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Економіка України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
