СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ І ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.11.076Ключові слова:
цифровізація освіти; модель донесення знань; технології штучного інтелекту; нейротехнології; резистентність; кластерні формування; «дорожня карта» впровадження штучного інтелекту в освітній сферіАнотація
Розглянуто деякі аспекти і технології донесення знань у період пандемії COVID-19 і повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну, яке спричинило окупацію окремих регіонів і руйнування багатьох закладів освіти на територіях ведення активних бойових дій. Чимало дітей разом з батьками залишили територію України і мають суттєві проблеми навіть у навчанні в онлайн-режимі. Абітурієнти, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, змушені уникати поширеної практики ворога русифікувати навчальний процес і нав’язати свої методологічні наративи. Частина професорсько-викладацького складу припинила свою професійну діяльність у вітчизняних закладах вищої освіти. Такі труднощі в освітньому процесі України пов’язано, зокрема, з доступом потенційних користувачів до онлайн-середовища, з виниклими проблемами в діяльності закладів вищої освіти. З огляду на це, запропоновано напрями їх вирішення в процесі цифровізації освітньої діяльності, проаналізовано динаміку наявності електронно-цифрових засобів у населення України, розроблено модель донесення знань до учнів і студентів у період пандемії і війни. Деталізовано майбутні вимоги до освіти в процесі цифровізації і структуровано виклики, що постануть перед закладами вищої освіти в майбутньому. Обґрунтовано напрями розвитку і застосування технологій штучного інтелекту в освітній сфері. Запропоновано трикомпонентну блок-схему «дорожньої карти» поступальних дій щодо впровадження штучного інтелекту в систему підготовки кадрів закладами вищої освіти. Доведено необхідність інституціонального вдосконалення діяльності закладів вищої освіти, модернізації їх технологічної сфери, запропоновано вектори розвитку штучного інтелекту. Визначено галузі застосування нейротехнологій і етичні межі їх використання. Актуалізовано необхідність синхронізації дій закладів вищої освіти, стейкхолдерів і користувачів для досягнення синергетичного ефекту від цифровізації і впровадження штучного інтелекту в освітню діяльність.
Посилання
Areshonkov V. Digitalization of higher education: challenges and answers. Scientific report at the methodological seminar of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine "Ways and Mechanisms of Increasing the Competitiveness of Universities", November 19, 2020. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 2020, Vol. 2, No. 2, pp. 1-6 [in Ukrainian].
Babayev V., Stadnik G., Momot T. Digital transformation in the field of higher education in globalization conditions. Municipal economy of cities. Series: Economic science, 2019, Vol. 2, pp. 2-9 [in Ukrainian].
doi.org/10.33042/2522-1809-2019-2-148-2-9
Butko M.P. Architecture of competitiveness of the regions of Ukraine in the context of European integration (Chapter 7. Knowledge economy as a strategic competitive advantage of regional economic systems). Kyiv, 2016 [in Ukrainian].
Mashliy G., Mosiy O., Pelcher M. Study of managerial aspects of using artificial intelligence. Galician Economic Journal, 2019, Vol. 57, No. 2, pp. 80-89, available at: galicianvisnyk.tntu.edu.ua/?art=601 [in Ukrainian].
doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2019.02.080
Yehorchenkova N.Y., Teslia Iu.М., Khlevna Iu.L., Kychan О.М. Methodological aspects of creating a digital university. Bulletin of the National Technical University "KhPI". Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 2020, No. 1, pp. 31-36, available at: nbuv.gov.ua/UJRN/vntux_ctr_2020_1_6 [in Ukrainian].
doi.org/10.20998/2413-3000.2020.1.4
Luk'yanenko D.H., Stepanenko O.P. Digital University: Digital University Development Project at Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, available at: ir.kneu.edu.ua/bitstream/handle/2010/25986/ZE_2018_71.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
Jamaludin A., Henik A., Hale J.B. Educational neuroscience: bridging theory and practice. Learning: Research and Practice, 2019, Vol. 5, No. 2, pp. 93-98.
doi.org/10.1080/23735082.2019.1685027
Williamson В. Brain data: Scanning, scraping and sculpting the plastic learning brain through neurotechnology. Postdigital Science and Education, 2019, Vol. 1, pp. 65-86.
doi.org/10.1007/s42438-018-0008-5
Tоmte C.E., Fossland T., Aamodt P.O., Degn L. Digitalisation in higher education: mapping institutional approaches for teaching and learning. Quality in Higher Education, 2019, Vol. 25, No. 1, pp. 98-114.
doi.org/10.1080/13538322.2019.1603611
Sprenger D.A., Schwaninger A. Technology acceptance of four digital learning technologies (classroom response system, classroom chat, lectures, and mobile virtual reality) after three months' usage. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 2021, Vol. 18, No. 8, pp. 1-7.
doi.org/10.1186/s41239-021-00243-4
Zeide E. Artificial Intelligence in Higher Education: Applications, Promise and Perils, and Ethical Questions, available at: er.educause.edu/-/media/files/articles/2019/8/er193104.pdf
Santosa H., Rui J.B., Marquesa P. Digital transformation in higher education: the use of communication technologies by student. Procedia Computer Science, 2019, Vol. 164, pp. 123-130.
doi.org/10.1016/j.procs.2019.12.163
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Економіка України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
