ПРІОРИТЕТИ Й ЧИННИКИ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ: ДОСВІД ОКРЕМИХ КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ І СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ ДЛЯ ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ

Анотація

Післявоєнна відбудова України вже сьогодні вимагає вироблення відповідної стратегії соціально-економічного розвитку країни, тому особливо необхідною стає реалізація концепції інноваційного розвитку, що дасть можливість відбудувати українську економіку на новому технологічному рівні.
У цьому контексті розглянуто основні напрями інноваційної політики в країнах, що здійснювали післявоєнну відбудову економіки (Японія), країнах Південно-Східної Азії, які пройшли шлях «наздоганяючого розвитку» (Сінгапур, Республіка Корея), а також у Китаї, який демонструє значні успіхи в модернізації економіки. Інноваційна політика в цих країнах включала: відповідну державну політику з виокремленням пріоритетів інноваційного розвитку; законодавче регулювання відносин у сфері інноваційної економіки; активне державне фінансування досліджень, розробок і освіти; цілеспрямоване формування і підвищення ефективності людського, інтелектуального і креативного капіталу; створення особливої інноваційної інфраструктури та інститутів підтримки інноваційного процесу; тощо. Важливу роль у цих процесах відіграли зовнішньоекономічні чинники – залучення багатонаціональних корпорацій, прямих іноземних інвестицій, використання зарубіжних технологій, ноу-хау та ін.
На основі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано деякі компоненти інноваційної політики, що можуть бути застосовані при формуванні інноваційної політики в Україні, зокрема: проведення комплексної стратегічно орієнтованої політики з визначенням пріоритетів інноваційного розвитку; пріоритетність фінансування R&D з боку держави, приватного бізнесу та інших недержавних структур; формування сприятливого бізнес-середовища; розвиток людського, інтелектуального, креативного капіталу. Перспективним є використання зовнішньоекономічних чинників, у першу чергу міжнародної науково-технічної кооперації, залучення філій високотехнологічних багатонаціональних корпорацій, формування міжнародних науково-технічних альянсів, включення в глобальні ланцюги створення вартості та ін.