ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЦИФРОВИХ ІНФРАСТРУКТУРНИХ І НАВИЧКОВИХ РОЗРИВІВ В УКРАЇНІ

Анотація

Досліджено ступінь релевантності статистичної оцінки стану цифрових перетворень національної економіки та суспільства України щодо забезпеченості цифровими інфраструктурою і навичками населення, оскільки саме в цих сферах у довоєнний період сформувалися небезпечні для швидшої цифровізації і створення смарт-спеціалізованої соціально-економічної системи розриви. В умовах війни вони заважають активнішій адаптації до надзвичайних умов і також заважатимуть у період повоєнної відбудови країни на базі вищого технологічного укладу. Констатовано наявність інституційної, організаційної та методологічної неузгодженості між суб'єктами управління і регулювання сфери і органами державної статистики, через що має місце брак релевантної статистики сфери. У 2014––2020 рр. значні капітальні інвестиції у розвиток телекомунікацій здійснювали переважно приватні компанії, які й нині, в умовах бойових дій, забезпечують стабільне функціонування телекомунікацій і відновлюють зруйновані об'єкти. У ситуації повоєнної відбудови держава за допомогою донорських структур має компенсувати їх витрати на відновлення і розгортання електронних комунікаційних мереж для подолання цифрових інфраструктурних розривів згідно із законодавством України. Держава також повинна дбати про забезпечення закладів соціальної інфраструктури доступом до Інтернету.

Акцентовано на необхідності переходу до мобілізаційної моделі управління розвитком сектору телекомунікацій, за якої провідна роль у проведенні політики цифровізації належатиме центральному органу виконавчої влади у даній сфері, а саме Міністерству цифрової трансформації, і регіональним органам державної влади.

Інструментом цифрової трансформації на рівні громад мають стати цифрові територіальні громади, цифрові органи місцевого самоврядування, цифрові офіси старост, які поряд з державою можуть сприяти подоланню розривів у цифрових навичках населення.