ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ НАСЛІДКІВ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.07.003Ключові слова:
глобалізація, російсько-українська війна, світовий порядок, міжнародна валютно-фінансова система, тінізація міжнародної торгівлі.Анотація
Повномасштабне російське вторгнення в Україну справило серйозний системний вплив на геостратегічне, зокрема безпекове, геополітичне, економічне і фінансове, становище ключових, з точки зору глобального порядку й економічного розвитку, країн і регіонів світу. З огляду на це, визначено і проведено міждисциплінарний аналіз основних трендів трансформації глобалізаційних процесів у контексті наслідків повномасштабної війни Росії проти України.
Критичне загострення геостратегічної боротьби за світове економічне і фінансове лідерство обумовило превалювання геополітичних міркувань урядів над суто ринковими міркуваннями порівняльних переваг. За цих умов глобалізація стає надзвичайно вразливою від політичних рішень на державному і міждержавному рівнях.
Ключові актори світової економіки і політики – США, ЄС, Китай – дедалі більше розглядають свою участь у процесі глобалізації з позицій «стратегічної автономії», проте поки що ці процеси відбуваються в межах існуючої міжнародної фінансової системи і чинного глобального нормативного порядку світової торгівлі. Натомість, Росія, в умовах потужної санкційної ізоляції з боку світової демократичної спільноти, фактично взяла курс на розрив з провідними в ціннісному і регулятивному відношеннях інституціями і нормативним порядком постбіполярної доби.
Через глобальні виклики енергетичній та продовольчій безпеці й порушення ланцюгів поставок відчутно погіршилися коротко- і середньострокові перспективи зростання й капіталізації транснаціональних високотехнологічних компаній. Як наслідок, слід очікувати стрімкого, масованого і тривалого посилення тінізації багатьох сфер міжнародних економічних і валютно-фінансових відносин, зокрема, через спроби запровадження і використання різноманітних криптовалютних механізмів у «сірих зонах» менш розвинутих регіонів світу. Водночас сьогодні немає достатніх підстав для реальної біфуркації світового економічного і фінансового простору. Важливим індикатором для такого висновку може виступати політика фінансово й організаційно контрольованих Пекіном багатосторонніх банків розвитку – Азійського банку інфраструктурних інвестицій та Нового банку розвитку БРІКС.
Посилання
Abay K., Breisinger C., Glauber J. et al. The Russia-Ukraine crisis: Implications for Global and Regional Food Security and Potential Policy Responses. MENA Working Paper, 2022, No. 39.
Jacob S., Hacker J.S., Hertel-Fernandez A., Pierson P., Thelen K. The American Political Economy: Politics, Markets, and Power. Cambridge, Cambridge University Press, 2021.
Slater D. Asia's elusive Northeast Passage. East Asia Forum Quarterly, 2022, Vol. 14, No. 1, pp. 14-18.
Piliaiev I. Asian Infrastructure Investment Bank: role and trends of influence on the international financial system. Economy of Ukraine, 2020, No. 7 (704), pp. 88-107 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Економіка України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.