УКРАЇНА У ВИМІРАХ ІНКЛЮЗИВНОСТІ ТА ІНСТИТУЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Розглянуто аналітичні виміри традиційного та інклюзивного економічного зростання, розвитку і функціонування інститутів у процесі актуалізації ціннісного зсуву в суспільстві й трансформації мети економічних перетворень від економічного зростання як такого до якісних змін структури нового спектра економічних процесів, які відіграють визначальну, а сьогодні навіть життєво важливу роль. Визначено місце України в даній системі координат, що дозволило виявити наявність високого незадіяного потенціалу інклюзивного розвитку для нашої держави. Цілком можливо в Україні переструктурувати, навіть за існуючого рівня ВВП, економічні й соціальні процеси так, щоб забезпечити істотно вищі темпи структурних змін щодо інклюзивності.

Окреслено засоби консервування переважно екстрактивної структури економіки. Обґрунтовано, що все гострішою стає проблема нерівності,  яка з економічної (за доходами і багатством) перетікає в освітню, охорони здоров’я і т. д. При цьому просте підвищення середнього рівня ВВП на одну особу ці питання автоматично не вирішить, адже це структурні проблеми, які потребують висвітлення і уваги під зовсім іншим кутом зору.

Аргументовано пріоритетність здійснення структурних реформ у сфері підвищення рівня інклюзивності інститутів за ключовими напрямами на довгострокову перспективу. Найбільший потенціал для формування інклюзивного суспільства як підґрунтя забезпечення нової якості економічного зростання в Україні міститься в Цілях сталого розвитку 8 і 5, комбінація яких створює синергетичний ефект. Для підвищення рівня інклюзивності інститутів у першу чергу потрібні певні зміни в законодавстві щодо антикорупційних інститутів, Податкового кодексу України, гендерних питань, підходів до розподілу ренти, олігархічних корпорацій, діяльності Big Tech на території нашої країни і багатьох інших питань. Однак головною проблемою в Україні є не стільки закони, скільки їх виконання, адже мають діяти правила, а не рекомендації.