ПАРАДИГМА ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ І ПОТЕНЦІАЛ ЇЇ ЗМІН У XXI ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.03.023Ключові слова:
економічна наука; парадигма; монопарадигмальність; поліпарадигмальність; парадигмальний комплекс; неокласика; ортодоксальність; гетеродоксальність; вартість; парадигмальні зміниАнотація
Зміни в парадигмі економічної науки розглядаються як відповідь на системні трансформації економіки початку XXI ст. Під потенціалом зміни парадигми розуміється рівень готовності й схильності сучасної економічної науки до парадигмальних зрушень. При цьому зміна наукової парадигми визначається як внутрішнім потенціалом самої науки, так і потенціальним впливом зовнішнього соціально-економічного середовища. Репрезентовано авторське розуміння сутності й структурних компонентів парадигми економічної науки XXI ст. У контексті проблеми моно-/поліпарадигмальності економічної науки виокремлено зміст парадигмального комплексу на основі критеріального застосування трьох фундаментальних категоріальних типів: онтологічного, епістемологічного і аксіологічного. Розкрито основні нормативні положення домінуючої нині неокласичної парадигми як мейнстриму економічної науки з позицій критичного ставлення до них. Центральною аномалією неокласичної парадигми є фактичне заперечення категорії «вартість». Архітектоніка системи сучасних фінансів, де переважають віртуальні фінансові активи, які «відірвані» від їх реальної вартісної оцінки, успішно «функціонує», на думку неокласиків, без категорії «вартість». Доведено, що наукове економічне дослідження у своїй реальності не може не спиратися на кількісні наукометричні моделі, в основу яких має бути покладено категорію “вартість”. Вартість є первинним онтологічним фундаментом економічної науки. Запропоновано інтерпретацію потенційних можливостей парадигмального оновлення сучасної економічної науки з урахуванням відповідних об’єктивних змін глобального соціально-економічного розвитку. Обґрунтовується необхідність парадигмального подолання відособлення мікро- і макроекономіки, розширення застосування емпіричних аналітичних методів та їх формалізованої інтерпретації на основі використання штучного інтелекту в процесі наукових досліджень, поліпшення механізмів управління складними соціально-економічними системами на підставі прогнозування їх розвитку.
Посилання
Mises L. Human Action: A Treatise on Economic Theory. Chelyabinsk, Sotsium, 2008 [in Russian].
Whewell W. The Philosophy of the Inductive Sciences Founded upon their History. Moscow, Knorus, 2016 [in Russian].
doi.org/10.5840/eps201647141
Foucault M. The Order of Things: An Archaeology of the Human Sciences. Saint Petersburg, А-cad, 1994 [in Russian].
Holton G. Thematic Origins of Scientific Thought. Moscow, Progress, 1981 [in Russian].
Feyerabend P. Science in a Free Society. Moscow, АСТ, 2010 [in Russian].
Blaug M. Kuhn Versus Lakatos, or Paradigms Versus Research Programmes in the History of Economics. History of Political Economy, 1975, Vol. 7 (4), pp. 399-433.
doi.org/10.1215/00182702-7-4-399
Lakatos I. Falsification and the Methodology of Scientific Research Programs. In: Criticism and the Growth of Knowledge. Cambridge, Cambridge University Press, 1970, pp. 91-196.
doi.org/10.1017/CBO9781139171434.009
Wade Hands D. Popper and Lakatos in Economic Methodology. In: Rationality, Institutions and Economic Methodology. London, Routledge, 1993, pp. 61-75.
doi.org/10.4324/9780203392805_chapter_3
Kuhn T. The Structure of Scientific Revolutions. Moscow, АСТ, 2015 [in Russian].
Akerlof G. Sins of Omission and the Practice of Economics. Economic Policy, 2021, Vol. 16, No. 1, pp. 104-123 [in Russian].
doi.org/10.18288/1994-5124-2021-1-104-123
Courvisanos I., Doughney I., Millmow A. Reclaiming pluralism in economics. Routledge, 2018.
Lari T. When does complementarity support pluralism about schools of economic thought? Journal of Economic Methodology, 2021, Vol. 28 (3), pp. 322-335.
doi.org/10.1080/1350178X.2021.1945659
Akerlof G.A., Michailat P. Persistence of false paradigms in low-power sciences. Proceedings of the National Academy of Sciences USA, 2018, Vol. 115 (52), pp. 13228-13233.
doi.org/10.1073/pnas.1816454115
Zveryakov M., Grymalyuk A. Economic theory, state policy and public administration. Economy of Ukraine, 2019, No. 11-12, pp. 3-33 [in Ukrainian].
doi.org/10.15407/economyukr.2019.11.003
Eshchenko P. Neoliberal market model and its impact on the development of Ukraine. Economy of Ukraine, 2020, No. 5, pp. 25-40 [in Ukrainian].
doi.org/10.15407/economyukr.2020.05.025
Korablin S. Neoliberal mainstream: when America is against. Economy of Ukraine, 2017. No. 5-6, pp. 90-105 [in Ukrainian].
Lin Yifu I. New Paradigm for interpreting the Chinese Economy: Theories, Challenges and Opportunities. Singapore, World Scientific Publishing Company, 2014.
doi.org/10.1142/8849
Kolodko G.W. China and the Future of Globalization: The Political Economy of China's Rise. Financial Times, Summer Book, 2020.
doi.org/10.5040/9781788315487
Kuhn T.S. The Structure of Scientific Revolutions. 4th ed. Chicago, University of Chicago Press, 2012.
De Landa M. Assemblage theory. Edinburgh, Edinburgh University Press, 2016.
Kolodko G.W. Whither the World: The Political Economy of the Future. Moscow, Magistr, 2014 [in Russian].
doi.org/10.1057/9781137470256
Hodgson G.M. Evolutionary and institutional economics as the new mainstream? Evolutionary and Institutional Economic Review, 2007, Vol. 4, No. 1, pp. 7-25.
doi.org/10.14441/eier.4.7
Modern evolutionary economics. An overview. R. Nelson et al. Cambridge, Cambridge University Press, 2018.
Groenewegen I. Bridging original and new institutional economics? In: Institutions and evolution of capitalism. F. Gagliardi, D. Gindis (Eds). Cheltenham, Edward Elgar, 2019, pp. 93-109.
doi.org/10.4337/9781785365003.00016
Menard C., Shirley M.M. The future of new institutional economics: From early intuitions to a new paradigm? Journal of Institutional Economics, 2014, Vol. 10, No. 4, pp. 541-565.
doi.org/10.1017/S174413741400006X
Lacurelli S., Givliani A., Baron H. The past and future of social sciences. A Schumperetian theory of scientific development. Cambridge Journal of Economics, 2019, Vol. 43, No. 6, pp. 1701-1722.
doi.org/10.1093/cje/bez001
Elsner W. Complexity Economics as Heterodoxy: Theory and Policy. Journal of Economic Issues, 2017, Vol. 51, Iss. 4, pp. 939-978.
doi.org/10.1080/00213624.2017.1391570
Stockhammer E., Dammerer Q., Kapur S. The Research Excellence Framework 2014. Journal ratings and the marginalization of heterodox economics. Cambridge Journal of Economics, 2021, Vol. 45, No. 2, pp. 243-269.
doi.org/10.1093/cje/beaa054
Streeck W. Does "behavioural economics" offer an alternative to the neoclassical paradigm. Socio-Economic Review, 2010, Vol. 8, No. 2, pp. 387-397.
doi.org/10.1093/ser/mwq002
Angner E. We're all behavioral economists now. Journal of Economic Methodology, 2019, Vol. 26 (3), pp. 195-207.
doi.org/10.1080/1350178X.2019.1625210
Vines D., Wills S. The rebuilding macroeconomic theory project part II: multiple equilibriа, toy models and policy models in a new macroeconomic paradigm. Oxford Review of Economic Policy, 2020, Vol. 36, Iss. 3, pp. 427-497.
doi.org/10.1093/oxrep/graa066
Hodgson G.M. On the complexity of economic reality and the history of the use of mathematics in economics. Fіlosofia de la Economia, 2013, Vol. 1, No. 1, pp. 125-148.
Crafts A.N. Artificial Intelligence as a general-purpose technology: an historical perspective. Oxford Review of Economic Policy, 2021, Vol. 37 (3), pp. 521-536.
doi.org/10.1093/oxrep/grab012
Einav L., Levin J.D. The Data Revolution and Economic Analysis. In: Innovation Policy and the Economy. New York, National Bureau of Economic Research. 2013, Vol. 14, pp. 1-24, available at: www.nber.org/system/files/working_papers/w19035/w19035.pdf
doi.org/10.1086/674019
Aasrveit K.A., Anundsen A.K., Herstad E.I. Residential Investment and Recession Predictability. International Journal of Forecasting, 2019, Vol. 35 (4), pp. 1790-1799.
doi.org/10.1016/j.ijforecast.2018.09.008
Greenwood R., Hanson S., Shleifer A., Sorensen J. Predictable Financial Crises. NBER Working Paper, 2020, No. 27396.
doi.org/10.3386/w27396
Reznikova N., Panchenko V., Ivashchenko O. From the revision of the economic theory to the revision of the economic policy: the traps of the new macroeconomic consensus. Economy of Ukraine, 2021. No. 3, pp. 19-40 [in Ukrainian].
doi.org/10.15407/economyukr.2021.03.019
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Економіка України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
