ПРОВАЛИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНКУ ПРАЦІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

Анотація

Міжнародна співпраця, розбудова цифрової економіки і глобалізація ринків, у тому числі й ринку праці, стали причиною перерозподілу виробництв і трансформації сфери зайнятості. Національний ринок праці перебуває під впливом комбінованих тенденцій, які викликають неоднозначні ефекти для його інституційних суб’єктів. Держава стикається з низкою проблем, що гальмують формування такого ринку праці, який би відповідав сучасним економічним вимогам і соціальним викликам.
Вивчено провали державного регулювання ринку праці та узагальнено їх за блоками; висвітлено за кожною групою (блоком) основні проблеми, вирішення яких визначатиме стратегічні напрями державної політики у сфері зайнятості. Використано такі методи дослідження, як системний аналіз, компаративний аналіз, структурно-функціональний аналіз, метод статистичних групувань, експертні оцінки тощо.
Розглянуто систему провалів державного регулювання ринку праці. Її структуровано за узагальненими групами: інерційність розвитку і архаїчність структури зайнятості; атиповість адаптації ринку праці; диспропорційність попиту і пропозиції робочої сили; деструкція соціального діалогу на ринку праці; дохідна нерівність; низький рівень інфорсменту трудового законодавства. Для кожної групи, що характеризує провали державного регулювання ринку праці, визначено чинники формування, особливості прояву, можливі негативні наслідки й способи пом’якшення їх дії та шляхи виходу з них.
Запропоновано напрями державної політики у сфері зайнятості, які формуватимуть унікальну можливість розпочати діяти по-новому, віддаючи пріоритет новим складовим, принципам, правилам взаємодії на ринку праці в умовах нестабільності та перманентної кризи. Підкреслено важливість цілепокладання стратегічного курсу державного регулювання відповідно до окреслених узагальнених груп, що визначає прояви дивергентності українського та європейського ринків праці.