ДЖЕРЕЛА ТА ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Анотація

Висвітлено специфіку джерел і принципи розвитку соціального капіталу як неодмінної складової процесів соціалізації економіки. Обґрунтовано потенціал освіти, громадського активізму (особливо волонтерства), а також соціальних інновацій як джерел розвитку соціального капіталу. Виявлено, що яскравим прикладом конструктивного впливу інновацій у цьому контексті є ігрофікація з метою ініціювання та підтримання процесів соціального згуртування. На перспективність і переваги ігрофікації вказує той факт, що її елементи вже сьогодні широко використовуються комерційними компаніями з метою згуртування персоналу. В Україні ігрофікаційні підходи також дістають застосування в практиці публічного менеджменту як окремих державних органів найвищого рівня, так і органів місцевого самоврядування для активізації комунікації та співробітництва у громадах.
Визначено, що в науковому дискурсі нині фактично ігноруються освітні аспекти проблематики формування соціального капіталу. Поряд з тим, обґрунтовано висновок, що в сучасних умовах освіта має позиціонуватись як вагоме джерело соціального капіталу. В цьому контексті постульовано першочергове значення загальної (шкільної) освіти, яка справляє найширший суспільний вплив.
Виявлено, що серед принципів розвитку соціального капіталу основоположними є ті, що утверджують його саме як економічну субстанцію та ресурс. Такими принципами визначено соціоцентричну раціональність, складний (Парето-ефективний) утилітаризм, синергію соціоекономічної взаємодії, її інституційну обумовленість, а також соціальну свободу. В цьому зв’язку поглиблено розуміння відмінностей між соціальною та індивідуальною свободою. Соціальну свободу як принцип розвитку соціального капіталу запропоновано розглядати з позиції комплексності, що передбачає врахування специфіки громадянської та економічної свободи, а також імперативів людського розвитку.