НАДЛИШКОВА РОБОЧА СИЛА В ОРГАНІЗАЦІЇ

Анотація

Проведено аналіз утримування надлишкової робочої сили організацією з макроекономічної та управлінської точок зору. Показано, чому організація часто вирішує зберегти працівників за відсутності для них продуктивної зайнятості.
Серед індикаторів надлишкової зайнятості використано: частину персоналу, яка вимушено перейшла на скорочений час роботи; частину персоналу, відправлену в адміністративні відпустки; різну динамику зайнятості й ВВП. Порівняння змін ВВП і зайнятості у 2006–2018 рр. в Україні дозволяє нам зафіксувати надлишкову робочу силу. Зайнятість повільно пристосовується до спадів: організації скорочують більше працівників у довгостроковій, ніж у короткостроковій перспективі.
Існує декілька причин появи надлишкових працівників в організації: передбачуване зростання попиту; прогресивні організаційні, технологічні зміни. Збереження надлишкових робочих місць і працівників може бути також пояснено неекономічними причинами.
Роботодавці часто утримуються від звільнення надлишкових співробітників через високі трансакційні витрати. Практика утримування надлишкових працівників під час негативних шоків дозволяє організаціям уникнути витрат наймання і навчання у випадку наступного поліпшення економічної ситуації. Уточнено відмінність витрат адаптування і витрат нерівноваги.
На утворення надлишкової робочої сили значний вплив справляє внутріорганізаційна мобільність фахівців.
Особливого значення набуває управління надлишковою робочою силою. Існують різні реакції на цей феномен: звільнення, переведення персоналу на скорочений робочий час, адміністративні відпустки, перенавчання, аутстаффінг, ранній вихід на пенсію. Менеджмент надлишкового персоналу включає кількісну і структурну оптимізацію цього персоналу протягом коротких і довгострокових періодів.