ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ: ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОЦЕСУ

Анотація

Виявлено основні тенденції процесу транснаціоналізації аграрного сектору економіки. Показано, що у ланцюжок створення вартості у світовому агробізнесі включаються власне сільськогосподарські ТНК, а також ті, які обслуговують аграрну діяльність і пов’язані з нею (постачання сільськогосподарської техніки, обладнання, насіння і добрив, переробка, оптова і роздрібна торгівля). Розкрито, що діяльність ТНК в аграрній сфері дедалі більше зосереджується на високоприбуткових, близьких до аграрного, сегментах глобального ланцюжка. Це призводить до посилення припливу до аграрної сфери раніше не пов’язаного з нею капіталу, а також не дозволяє чітко розмежувати суто сільськогосподарські та інші із згаданих ТНК. Зазначено, що агропродовольчий комплекс України в цілому істотною мірою залучений у процес транснаціоналізації, причому входження іноземного капіталу має тенденцію до нарощування. Підвищується концентрація сільськогосподарських земель ТНК та їх структурами шляхом придбання або поглинання українських агрокомпаній. Порівняння основних проявів процесів транснаціоналізації та холдингізації аграрного сектору України (зокрема, залучення корпорацій до глобального фінансового простору, в тому числі й як інвесторів, відносно вищий рівень їх технічної оснащеності та інноваційної активності, переважно експортоорієнтована діяльність тощо) дозволяють зробити висновок про їх подібність.
Посилення присутності в аграрному секторі України зазначених структур мало ряд економічних позитивів. Проте при цьому відсутні достатні підстави вважати, що прихід іноземного капіталу у вітчизняний аграрний сектор дозволить значно збільшити створення доданої вартості та масштаби інноваційної діяльності. Відкритим також залишається питання щодо співвідношення можливих економічних вигод і збитків від порушення корпораціями принципів екологічної та соціальної стійкості агровиробництва. Наголошено, що значною мірою характер діяльності корпоративних структур, у тому числі й ТНК, у межах національних аграрних комплексів зумовлений прийнятими і дотримуваними в кожній конкретній країні нормами.