ЦІНОВІ ОБСТАВИНИ РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ

Анотація

Головним джерелом фінансових ресурсів підприємств агропродовольчого комплексу є сприятливі пропорції цін придбання та реалізації товарів/послуг. У радянський період співвідношення цін на вході та виході сільського господарства забезпечувало колгоспам і радгоспам майже 40-процентну рентабельність. У подальшому гіперінфляція доби дії купоно-карбованця порушила ціновий паритет в агровиробництві, унаслідок чого більшість аграрних підприємств опинилися в зоні збитковості. З введенням гривні паритет цінового руху в сільському господарстві поступово налагодився, і сьогодні аграрна галузь – це високорентабельний сектор національної економіки.
Нині продовольче споживання населення України є майже на 20% меншим за рекомендовану медиками норму. Поєднання значних обсягів експорту продовольства з масовим недоїданням є ознакою кардинальної цінової диспропорції – порушенням паритету між динамікою доходів населення і рухом цін на національному продовольчому ринку. Причина диспаритету – високі темпи інфляції, які викликають постійне знецінення національної валюти. У 2014–2015 рр. реальні доходи населення скоротилися на 30%, що на третину зменшило його витрати на купівлю продовольчих товарів. Позитивні, але недостатні темпи посткризової відбудови спостерігались у 2016–2017 рр. Якщо втрачено третину платоспроможного попиту, а темпи його відновлення – на рівні 3–4% річних, то ліквідація наслідків кризи затягнеться.
Нам варто наслідувати досвід розвинутих країн, які використовують підвищення норми споживання (політику «кількісного пом’якшення») як антикризовий захід. В Україні маємо протилежну тенденцію: у кризові періоди норма споживання скорочується. На наш погляд, її доцільно збільшити до 75% національного ВВП, а нагромадження підвищувати за рахунок зростання інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів.
Головним показником, який характеризує цінову ситуацію, є індекс споживчих цін. Згідно з офіційною статистикою, реальні доходи населення України за пострадянський період істотно зросли, проте показники продовольчого споживання значно погіршилися. Таке протиріччя говорить про заниження індексу інфляції та потребує уточнення методичних принципів його обчислення.