МОЖЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН У КОНТЕКСТІ МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО ВИРІВНЮВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Акцентовано увагу на проблемі міжрегіональної диференціації в Україні та пов’язаних з нею ризиків. Вказано на законодавчі прогалини у формуванні державної регіональної політики щодо ефективного усунення міжрегіональних дисбалансів. Відзначено обмеженість використання індексу регіонального людського розвитку для встановлення рівня міжрегіональних розривів і неефективність базових дотацій регіонам для їх подолання. З огляду на світовий досвід, обгрунтовано можливості застосування спеціальних економічних зон (СЕЗ) у подоланні вказаної диференціації та депресивності територій. Розкрито причини невдач у використанні СЕЗ в Україні законодавчого, методичного, організаційно-управлінського характеру, які перетворили ці зони з фактора розвитку територій на фактор поглиблення міжрегіональних розривів і пригнічення внутрішнього виробництва. Обгрунтовано доцільність застосування спеціального правового режиму економічної діяльності в СЕЗ як сукупності форм державної допомоги в рамках відповідного законодавства для реалізації завдань регіональної політики і модернізації виробничого апарату країни. Вказано на доцільність створення в СЕЗ виробництв, які б виконували функцію «полюсів зростання». Встановлено напрями розширення участі та відповідальності центральної та місцевої влади у створенні СЕЗ і забезпеченні ефективності їх діяльності. Запропоновано засади організаційної моделі управління та фінансового забезпечення розвитку СЕЗ, удосконалення системи надання преференцій на основі застосування понять «нові інвестиції» та «інтенсивність допомоги». Удосконалено підходи до ідентифікації та критерії оцінки депресивності територій на основі використання виробничих, відтворювальних, соціально-демографічних та екологічних показників, зведених в інтегральний індекс депресивності території, необхідність використання якого диктується завданнями імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.