СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ АДАПТАЦІЇ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Кризовий стан національної економіки, продовження агресії з боку Росії, необхідність вирішення багатьох соціально-економічних проблем і якнайшвидшої переорієнтації зовнішньоекономічних зв’язків у контексті взятого Україною курсу на євроінтеграцію – далеко не повний перелік завдань, які потребують вирішення. До них також належить необхідність трансформації зовнішньоторговельних відносин з ключовими партнерами. Обмеження російського ринку ставить завдання компенсації пов’язаних з цим втрат для українських виробників, а також формулювання умов і напрямів їх виходу на інші ринки.
На сьогодні в Україні констатується відсутність як чітко окресленої зовнішньоторговельної політики, так і концептуальних стратегічних документів щодо її подальшого розвитку: програма діяльності Уряду України, Коаліційна угода чи Програма Президента “Україна-2020” не ставлять своїм завданням формування послідовної зовнішньоторговельної політики як такої.
Хоча з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС для України умови зовнішньої торгівлі з європейськими торговими партнерами значно покращились, все ж глобальний попит на ключові товари українського експорту залишається низьким. При цьому конкурентна боротьба на світових ринках стає дедалі жорсткішою. За таких обставин для забезпечення зростання обсягів зовнішньої торгівлі необхідно активізувати пошук внутрішніх резервів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та диверсифікації експортних позицій нашої держави у глобальному економічному просторі. Україні не слід очікувати на легкий шлях до повноправного членства в ЄС.
Постулюється теза, згідно з якою головне в асоціації з ЄС – не так доступ до ринків, як стимулювання внутрішніх реформ в Україні, які зроблять її економіку конкурентоспроможнішою та ефективнішою. Окреслено організаційні, економічні та інституційні напрями і умови піднесення вітчизняного експорту.