НОВІТНІ ФОРМАТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРИРОДА, ВИКЛИКИ, ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ

Анотація

Наведено наукову аргументацію авторської ментальної моделі трансформацій трудової діяльності як компоненти нової суспільної (не)нормальності, що постає симбіозом трьох «великих вибухів» – інформаційно-цифрових трансформацій, санітарно-епідеміологічних обмежень, воєнної агресії. Викладено авторське бачення щодо походження, характеру і природи «великих вибухів», сфокусовано увагу на їх наслідках для соціально-трудового розвитку.

Розкрито змістові характеристики атомізації простору, яка виникає в умовах хиткості, тривожності, непередбачуваності життєдіяльності економічно активної людини в період воєнного стану. Наголошено, що новим викликом соціально-трудового буття стала вимушена потреба в безпеці робочого місця, організованого у власному помешканні, та зміні локації в пошуках прихистку від воєнної агресії.

На підставі результатів опитування, які засвідчують збереження активної життєвої позиції серед українців в умовах війни, зроблено висновок, що наявність за воєнного стану зайнятості – дистанційної чи стандартної – впливає на впевненість у власних силах під час подолання життєвих труднощів. Узагальнено прояви атомізації (стиснення) життєвого простору економічно активної людини в період воєнного стану, акцентовано на прекаризації часу, відведеного на відпочинок.

Розглянуто проблему доходів; констатовано, що наявність доходу не тільки дозволяє задовольнити базові потреби людини, а й вселяє відчуття безпеки й знижує тривожність і занепокоєння перед невизначеністю в майбутньому. 

Охарактеризовано моделі поведінки суб’єктів соціально-трудових відносин щодо перспектив і привабливості віддаленої роботи. Доведено залежність атомізації життєвого простору економічно активних людей та дифузії діяльності від масштабів віддаленої роботи, яка набула нових формату і проявів за воєнного часу, на тлі масштабних та інтенсивних міграційних потоків. Висловлено гіпотезу, що новітні траєкторії розвитку форматів організації трудової діяльності вибудовуватимуться за альтернативними варіантами гібридних моделей зайнятості з домінуванням традиційних робочих місць у приміщеннях роботодавців із застосуванням технологічних рішень «Індустрії 4.0» і пріоритетом людського ресурсу.