МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА СТРАТЕГУВАННЯ РІВНЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Анотація

Досліджено проблеми опису енергетичної безпеки як об’єкта управління та вибору набору індикаторів оцінки стану енергетичної безпеки, запропоновано нову модель такого опису на основі застосування системного підходу. Розроблено структурно-функціональну схему національної безпеки України, що визначає місце та роль енергетичної безпеки в забезпеченні фундаментальних національних інтересів –– сталого розвитку національної економіки, громадянського суспільства і держави з метою зростання рівня та якості життя населення, а також державного суверенітету, незалежності та інтеграції України в європейський енергетичний простір тощо.
Сформовано методологічні рекомендації щодо формування набору індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки, зокрема, виділення цілісності, структури, функцій, зв’язків, процесів, матеріалу системи. Розроблено метод визначення індикаторів щодо оцінки стану (як набору індикаторів, що відображають сприйняття цілісної системи ззовні) та спроможності системи до розвитку і реагування на загрози (як набір індикаторів, що відображають функції та процеси життєдіяльності системи). З урахуванням зазначених підходів запропоновано систему індикаторів оцінки рівня енергетичної безпеки за відповідними складовими: ресурсна достатність, економічна доступність, економічна прийнятність, екологічна прийнятність, ресурсно-технічне забезпечення, інституційно-організаційне забезпечення, відповідність політиці, відповідність цілям. Виходячи з компромісу між складністю та спрощеністю, запропоновано 42 індикатори (з урахуванням “тіньових”, без яких оцінка рівня безпеки буде неадекватною реальній дійсності). Для кожного індикатора науково обґрунтовано межі безпечного існування: вектор порогових значень.
Методологічною базою ідентифікації та стратегування є концепція сталого розвитку з позицій безпеки, на основі якої розроблено інтегровану багатофакторну модель енергетичної безпеки, проведено моделювання для визначення поточного рівня енергетичної безпеки України й визначено перелік найважливіших загроз. Для вирішення завдання стратегічного планування застосовано новий підхід, що базується на принципі “майбутнє визначається траєкторією в майбутнє” замість принципу класичного прогнозування “минуле визначає майбутнє”.