ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: ОКРЕМІ ПІДХОДИ ДО ВИМІРЮВАННЯ І АНАЛІЗУ

Анотація

У другій половині 1990-х років інтенсивні дослідження цифрової економіки актуалізували завдання щодо оцінювання її розміру. Однак дотепер виконати його повністю не вдалось. Однією з причин цього є відсутність точного концептуального визначення цифрової економіки, об’єктивних критеріїв, які б дали змогу описати її на різних структурних рівнях і  порівняти їх з іншими країнами.

Обґрунтовано підходи до вирішення окремих з наведених проблемних питань. Запропоновано розглядати цифрову економіку як сукупність видів економічної діяльності, що забезпечують виробництво, обіг і споживання цифрових та ІКТ-товарів і послуг у національному господарстві. На основі визначення уточнено макроструктурні рівні аналізу цифрової економіки. Їх перелік, що включає сектор ІКТ, «вузьку» і «широку» цифрові економіки, доповнено новим рівнем, який передбачає дослідження базової цифрової економіки, що забезпечує виробництво як цифрової, так й ІКТ-продукції. У другій половині 1990-х років інтенсивні дослідження цифрової економіки актуалізували завдання щодо оцінювання її розміру. Однак дотепер виконати його повністю не вдалось. Однією з причин цього є відсутність точного концептуального визначення цифрової економіки, об’єктивних критеріїв, які б дали змогу описати її на різних структурних рівнях і  порівняти їх з іншими країнами.

Обґрунтовано підходи до вирішення окремих з наведених проблемних питань. Запропоновано розглядати цифрову економіку як сукупність видів економічної діяльності, що забезпечують виробництво, обіг і споживання цифрових та ІКТ-товарів і послуг у національному господарстві. На основі визначення уточнено макроструктурні рівні аналізу цифрової економіки. Їх перелік, що включає сектор ІКТ, «вузьку» і «широку» цифрові економіки, доповнено новим рівнем, який передбачає дослідження базової цифрової економіки, що забезпечує виробництво як цифрової, так й ІКТ-продукції. Висунуто гіпотезу, що точність вимірювання розміру національної цифрової економіки можна підвищити, поклавши в основу методики її оцінювання показник обсягу не сектору ІКТ, а базової цифрової економіки.

Перевірка гіпотези на прикладі України дала змогу дійти теоретичних і прикладних узагальнень, що доводять її безпомилковість. Виявлено, що протягом 2016–2021 рр. середньорічна величина сектору ІКТ становила 3,2%, а базової цифрової економіки – 5,0 % порівняно з ВВП, тобто різниця між ними становила 1,8 в. п., а у відносних показниках  – 37,3 %. Її неврахування призводить до суттєвого заниження реального розміру вітчизняної цифрової економіки. Зібрано факти, що порівняно з економічно розвинутими країнами в Україні базова цифрова економіка мала значно менший вплив на цифрову трансформацію підприємств і національного господарства. Якщо у 2021 р. в Україні “широка” цифрова економіка перевищувала базову у 2,4  разу, то, наприклад, у США – у 7, Японії та Китаї – у 5 разів.