ПОВЕДІНКОВА ЕКОНОМІКА: ЕПІСТЕМІЧНИЙ ПОВОРОТ У ТРАКТУВАННІ РАЦІОНАЛЬНОСТІ

Анотація

Метою статті є формулювання гіпотези щодо співвідношення і динамічного балансу між нормативною та дескриптивною епістемологією, який встановлюється в процесі трактування раціональної поведінки людини для створення та накопичення конгруентного економічного знання.
В умовах зростаючої складності й невизначеності зовнішнього середовища збільшується роль навичок критичного мислення, які інтенсифікують когнітивну коеволюцію людини й оточення за допомогою нейтралізації еволюційно сформованих когнітивних дисфункцій. Як аксіологічне ядро пропонується використовувати теорію раціонального вибору – еталон людської поведінки, що сприяє дифузії складності й невизначеності навколишнього середовища. Однак наявність аксіологічного ядра є необхідною, але недостатньою умовою, що дозволяє адекватно інтегрувати його із суб’єктним субстратом. Для цього необхідним є релевантне знання тих поведінкових особливостей, які представлені епістемічною периферією, що динамічно змінюється, а також перманентно виявляє і фіксує властивості й характеристики нейронного субстрату, його феноменологію та поведінкові особливості. Знання, яке накопичується на епістемічній периферії економічної науки, дозволяє зробити адекватне перезавантаження програм людського розуму для приведення їх у відповідність із сучасними вимогами, які ставляться до когнітивних здібностей економічних агентів, а також створити внутрішньо цілісну і несуперечливу систему економічних знань, яка враховуватиме складність і багатоаспектність розвитку людинорозмірних систем.
Епістемічний баланс нормативної та дескриптивної епістемології в контексті трактування раціональної поведінки може полягати в гіпотезі, яка усуває дихотомію нормативного і позитивного економічного знання та базується на врахуванні структури когнітивних процесів людини, а також зростаючих складності й невизначеності зовнішнього середовища.