ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ У ГЛОБАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

У процесі переходу до економіки знань необхідними стають переорієнтація та активізація використання нових технологій, робототехніки, мережевізація та інтелектуалізація економічних процесів. У цих умовах лише інноваційно активні економіки є конкурентоспроможними, що актуалізує питання ролі інтелектуальних чинників у структурі економіки країни та стратегії держави щодо їх використання. З огляду на це, обгрунтовано підвищення ролі інтелектуалізації в розвитку економіки країн в умовах сучасних глобалізаційних викликів. До класичних чинників інтелектуалізації насамперед належить освіта, але в сучасних умовах вона зазнає значних змін і перестає бути єдиною рушійною силою розвитку суспільства. У результаті аналізу ролі та динаміки частки освіти у структурі вітчизняного ВВП зроблено висновок про їх поступове зниження. Визначено показники готовності України до підвищення рівня конкурентоспроможності, охарактеризовано стан і динаміку основних індикаторів оцінки інтелектуального потенціалу країни, здійснено їх якісний аналіз. До таких індикаторів насамперед належать показники у сфері науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності, серед яких – мережа наукових установ, фінансування освіти і науки, структура та якість наукових кадрів тощо. Встановлено, що всі індикатори можна поділити на базові та результуючі. Проведено кластерний аналіз країн світу за рівнем витрат на ДіР (що дозволило виявити п’ять основних груп країн), а також порівняльний аналіз країн-лідерів та України за кількістю дослідників у ДіР. Запропоновано головні напрями щодо підвищення рівня інтелектуального потенціалу України та ефективності його реалізації, серед яких, зокрема, – державно-приватне партнерство, співфінансування, активізація залучення бізнесу в науковий сектор.