ЗОВНІШНЄ БОРГОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Анотація

Виявлено основні тенденції у сфері зовнішньої боргової динаміки України, визначено ризики її боргової позиції та проаналізовано показники боргової стійкості. Зроблено висновок про те, що Україна порушує основні критерії боргової стійкості, а в останні два роки проблеми надмірного боргового навантаження та незбалансованої валютно-фінансової позиції країни набули критичного характеру. Розкрито роль потоків іноземного капіталу в загостренні банківської, валютної та виникненні економічної кризи у 2014–2015 рр. Показано факт наявності в Україні так званої «потрійної» фінансової кризи (банківської, валютної та боргової), яка відбувається в умовах глибокої економічної рецесії. Підкреслено, що боргова криза в Україні проявлялась як криза суверенного боргу та криза корпоративних боргів. При цьому основними засобами врегулювання боргової кризи слугували реструктуризація боргу та його конверсія в майнові активи. Основними чинниками боргової кризи стали втрата можливостей для рефінансування боргів з приватних джерел і триразове зростання навантаження обслуговування зовнішніх боргів унаслідок девальвації гривні. Визначено найвагоміші фактори впливу на динаміку спреду «EMBI-Україна» та зроблено висновок про те, що відновлення доступу українських суб’єктів до міжнародного ринку капіталів вимагає досягнення позитивних змін у динаміці українського ВВП, підвищення національної конкурентоспроможності, приросту міжнародних резервів України до рівня мінімально допустимих значень і зниження відносної величини державного боргу. Обгрунтовано пріоритети економічної політики держави, що мають забезпечити пом’якшення деструктивного впливу боргових процесів і стабілізацію валютно-фінансової ситуації в країні: зміщення акцентів з боргових на неборгові джерела зовнішнього фінансування – стимулювання надходження прямих іноземних інвестицій; активне включення до економічний оборот внутрішніх заощаджень як альтернативи зовнішнім за рахунок оздоровлення банківської системи та розвитку внутрішнього ринку капіталів; зупинення «втечі» вітчизняного капіталу за кордон і стимулювання повернення виведених капіталів.