Підприємницька діяльність євреїв у волинських містах у XVI – першій половині XVII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.01.016Ключові слова:
євреї, Волинь, міста, торгівля, підприємництво, оренда, заставаАнотація
Мета дослідження ‒ проаналізувати підприємницьку діяльність євреїв у містах Волині ранньомодерної доби та з’ясувати її значення для економічного розвитку міст.
Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості, усебічності. Використано також методи історико-порівняльний, проблемно-хронологічний та ретроспективний.
Наукова новизна полягає в комплексному вивченні джерельної бази проблеми, що дало змогу подати широкий спектр єврейської торгово-виробничої діяльності в містах Волині й показати її значення для економічного розвитку реґіону.
Висновки. Ґрунтовне вивчення джерел дало змогу засвідчити вагому роль євреїв в економічному житті Волині окресленого часу. Найперше, це торгівельна діяльність (хоча вона не завжди була такою, а здебільшого поєднувалася з іншими видами підприємництва). Частина єврейського населення займалася ремеслом, зазвичай пов’язаним зі шкірою (шевці, кушніри) та дещо менше сільським господарством. Популярним серед євреїв була організація виробництва попелу, поташу, викурювання горілки, варіння меду, пива й шинкування ними. Євреї утримували «гостинні» будинки, активно позичали гроші, займалися переганянням худоби на продаж. Успішною була орендна діяльність. В оренду бралися мита, корчми, млини, солодовні та воскобійні, мости, перевози, спуск ставів. Популярними були оренди збору помірного, чопового, шосового, замкових і війтівських доходів. Часто орендували села та міста. Знаною була суборенда. У заставу до євреїв потрапляли не лише речі чи будинки, а й села, міста. Усе це давало змогу нагромаджувати та примножувати значні капітали.
Посилання
Guldon, Z., Kazusek, Sz. (2004). Rola Żydów w handlu polskim w pierwszej połowie XVII w. Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 3, 287‒303. [in Polish].
Guldon, Z., Wijaczka, J. (1993). Żydzi a chrześcijanie na Wołyniu w XVI–XVIII w. Nasza Przeszłość, 80, 225–232. Kraków. [in Polish].
Horn, M. (1975). Żydzi na Rusi Czerwonej w XVI i w pierwszej połowie XVII w.: Działalność gospodarcza na tle rozwoju demograficznego. Warszawa. [in Polish].
Horn, M. (1996). Rola gospodarcza Żydów w Polsce do końca XVIII w. Żydzi wśród chrześcijan w dobie szlacheckiej Rzeczypospolitej, 17–29. Kielce. [in Polish].
Lietuvos Metrika. Kn. Nr. 224: (1522–1530): 4‑oji Teismų bylų kn. Parengė Lazutka, S., Valikonyte, I., Kirkiene, G., Gudawicius, E., Karpaviciene, J., Viskantaite S. (1997). Vilnius. [in Lithuanian].
Lietuvos Metrika. Kn. Nr. 37: (1552‒1561): Užrašymų kn. 37. Parengė Baronas, D. (2011). Vilnius. [in Lithuanian].
Lietuvos Metrika. Kn. Nr. 52: (1569‒1570). Parengė Baliulis, A. ir Firkovičius, R. (2010). Vilnius. [in Lithuanian].
Tollet, D. (1999). Historia Żydów w Polsce od XVI w. do rozbiorów. Warszawa. [in Polish].
Torhivlia na Ukraini XIV ‒ seredyna XVII st.: Volyn i Naddniprianshchyna. Upor. Kravchenko, V., Yakovenko, N. (1990). Kyiv. [in Ukrainian].
Węgrzynek, H. (2007). Zajęcia rolnicze Żydów w Rzeczypospolitej w XVI‒XVIII w. Małżeństwo z rozsądku? Żydzi w społeczeństwie dawnej Rzeczypospolitej, 87–103. Wrocław. [in Polish].
Zaiats, A. (2015). "Yevreiske shchastia": yak volynskyi yevrei Maier Davydovych zbyrav svii capital (persha polovyna XVII st.). Sotsium: Almanakh sotsialnoi istorii, 11/12, 269–271. [in Ukrainian].
Zaiats, A. (2015). Volynski mista XVI ‒ pershoi polovyny XVII st.: mytna polityka ta orhanizatsiini zasady torhivli. Istoriia torhivli, podatkiv ta myta, 1, 76‒85. [in Ukrainian].
Zajęcki, M. (2007). Żydzi w gospodarce komunalnej miast Polski przedrozbiorowej (analiza historycznoprawna). Kwartalnik Historii Żydów, 4, 395‒421. [in Polish].
