Вкладники монастирів Гетьманщини: соціальний портрет
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2022.02.030Ключові слова:
вклади, вкладники, монастирі, Гетьманщина, релігійна культура, XVIII стАнотація
Метою статті є відтворення соціального складу/соціального портрету вкладників монастирів Гетьманщини, задля виявлення інтересів різних соціальних станів до тієї чи іншої обителі; визначення ареалу поширення впливу конкретного монастиря, а отже окреслення со¬ціальних, географічних та просторових «вимірів» віри.
Методологія дослідження базується на тотальному аналізі даних про вкладників, уміщених у ризничних описах монастирських храмів, застосуванні кількісно-статистичних та просопографічних методів.
Наукова новизна полягає у вивченні ризничних описів як цілісного комплексу унікальних джерел, що дозволя¬ють відтворити статистичну картину соціального складу вкладників монастирів Гетьманщини, створюють підґрунтя для подальших інтерпретацій.
Висновки. Соціальний портрет вкладни¬ків монастирів Гетьманщини насамперед залежав від статусу, місцезнаходження обителі, на¬явності шанованих святинь, урешті від активності, яку проявляв сам монастир у комунікації з потенційними вкладниками. Кожна обитель вирізнялася особливим, характерним лише для неї соціальним складом вкладників, хоча окремі дарителі могли жертвувати до кількох монас¬тирів. Для всіх обителей спостерігається домінування серед вкладників чорного духівництва. «Елітними» за соціальним складом жертводавців виглядають насамперед Києво-Печерська лавра та Свято-Софійський кафедральний монастир. Безумовно, Київ з його монастирями мав статус сакральної столиці Гетьманщини; у XVIII ст. став важливим сакральним центром і для російського соціуму. Монастирі поза межами Києва за соціальним складом вкладників справляють враження локальних сакральних центрів, а їх можливе вивершення мало ситуатив¬ний і тимчасовий характер.
Посилання
Berezenko, B. A., Chentsova, V. G. (2019). Kievskij “Feofanov krest” i suchavskij mitropolit Feofan II. Historia est Magistra Vitae, 105–115. [in Russian].
Chukhno, V. (2011). Istoriia Hamaliivskoho Kharlampiieva monastyria. Siverianskyi litopys, 3, 46–59. [in Ukrainian].
Enaf, M. (2019). Tsina istyny: dar, hroshi, filosofiia. Kyiv. [in Ukrainian].
Kahamlyk, S. R. (2016). Dobrochynna diialnist ukrainskykh pravoslavnykh arkhiiereiv rannomodernoho chasu. Gileia, 112, 12–16. [in Ukrainian].
Kotsur, V. A. (2014). Blahodiinist kozatskoi starshyny (seredyna XVII–XVIII st.): suchasna ukrainska istoriohrafiia (Extended abstract of Candidate’s thesis). Pereiaslav-Khmelnytskyi. [in Ukrainian].
Krainia, O. O. (2012). Kyievo-Pecherskyi zhinochyi monastyr XVI – pochatku XVIII i dolia yoho pamiatok. Kyiv. [in Ukrainian].
Kryvosheia, V. V. (2008). Kozatska elita Hetmanshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].
Kuzmuk, O. S. (2006). “Kozatske blahochestia”: Viisko Zaporozke Nyzove i kyivski cholovichi monastyri v XVII–XVIII st.: evoliutsiia vzaiemovidnosyn. Kyiv. [in Ukrainian].
Kuzmuk, O. S. (2014). Mezhyhirska starovyna: narysy z istorii Kyievo-Mezhyhirskoho v imia Preobrazhennia Hospodnoho cholovichoho monastyria v XVI–XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
Lyman, I. (2010). Anatolij Meles i popytka kazakov uchredit na Zaporozhe sobstvennuyu arkhierejskuyu kafedru. Zapovidna Khortytsia: Mat. IV mizhnar. nauk.-prakt. konf. “Istoriia zaporozkoho kozatstva v pamiatkakh ta muzeinii praktytsi”: Spetsialnyi vypusk, 115–117. Zaporizhzhia. [in Russian].
Marholina, I., Ulianovskyi, V. (2005). Kyivska obytel Sviatoho Kyryla. Kyiv. [in Ukrainian].
Mordvintsev, V. M. (1998). Selskoe khozyajstvo v monastyrskikh votchinakh Levoberezhnoj Ukrainy v XVIII v. Kiev. [in Russian].
Moss, M. (2011). Obshchestva. Obmen. Lichnost: Trudy po sotsialnoj antropologii. Moskva. [in Russian].
Popelnytska, O. (2003). Istorychna topohrafiia kyivskoho Podolu XVII – pochatku XIX st. Kyiv. [in Ukrainian].
Prokopiuk, O. (2020). Sotsialnyi sklad zhertvodavtsiv Sofii Kyivskoi (za ryznychnymy opysamy 1740 ta 1750 rr.). Istoriia relihii v Ukraini, 30, 117–126. [in Ukrainian].
Prokopiuk, O. B. (2010). Kafedralnyi status monastyria Sv. Sofii u 1721–1786 rr.: praktychna realizatsiia. Bolkhovitinovskyi shchorichnyk 2009, 38–56. [in Ukrainian].
Prokopiuk, O. B. (2019). Reiestr vkladnykiv Kyievo-Pecherskoi lavry za opysamy ryznytsi Uspenskoho soboru. Rocznik Bołchowitinowski=Bolkhovitinovskyi shchorichnyk 2017/2018, 391–431. [in Ukrainian].
Prokopiuk, O. B. (2020). Vkladnyky Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi lavry za ryznychnymy opysamy XVIII st. Mohylianski chytannia 2020. Vidbudova khrystyianskykh sviatyn Ukrainy: istoriia, zdobutky, perspektyvy, 92–98. Kyiv. [in Ukrainian].
Sas, P. M. (2010). Vidnovlennia pravoslavnoi tserkovnoi iierarkhii Kyivskoi mytropolii (1620 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4, 15–39. [in Ukrainian].
Shulha, Ya. M. (2015). Palomnytstvo do kyivskykh pravoslavnykh sviatyn u XVIII st.: sotsioantropolohichnyi vymir (Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
Sinkevych, N. O. (2011). Relikvii ta chudotvorni ikony Sofii Kyivskoi. Kyiv. [in Ukrainian].
Smolii, V., Stepankov, V. (2011). Petro Doroshenko: Politychnyi portret. Kyiv. [in Ukrainian].
Tkachuk, V. A. (2015). Afonity v Kieve vo vtoroj polovine XVIII v. Afonskoe nasledie, 1-2, 121–130. [in Russian].
Tkachuk, V. A. (2019). Pidnoshennia ladanu i vosku nizhynskym hretskym bratstvom Kyivskomu mytropolytu u XVIII st.: podatok chy dar? Trudy Kyivskoi dukhovnoi akademii, 31, 205–211. [in Ukrainian].
Ulianovskyi, V. (2009). Vydubitskij chuda arkhangela Mikhaila monastyr: Istoriya v litsakh, pamyatnikakh arkhitektury i tserkovnogo iskusstva. Kiev. [in Russian].
Yaremenko, M., Zatyliuk, Ya. (Comps.) (2020). Kyivska akademiia v kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy: albom-kataloh. Kyiv. [in Ukrainian].
Yaremenko, M. (2009). Pamiat pro Halshku Hulevychivnu v Kyievo-Mohylianskii akademii u XVIII st.: pryhaduvannia chy vy¬haduvannia? Kyivska akademiia, 7, 18–43. [in Ukrainian].
Zatyliuk, Ya. (2015). Kyivski posolstva XVII st. z “moshchamy” kniazia Volodymyra do Moskvy. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 15, 165–190. [in Ukrainian].
