Російський кіднепінґ в Україні: види та мотиви

Анотація

Мета — спираючись на міжнародне гуманітарне право та наявну джерельну базу, показати природу російського кіднепінґу під час війни Росії проти України, виокремити його види та мотиви проведення на тимчасово окупованих територіях нашої країни. Методологія ґрунтується на принципах історизму й системності. Використано історико-порівняльний, аналітичний, логічний, джерелознавчий методи, завдяки чому вдалося підібрати необхідний матеріал, уперше вирізнити із загальної проблеми викрадення росіянами українських дітей кілька видів кіднепінґу.

Наукова новизна. Визначаються види кіднепінґу, які застосовують рашисти. Висвітлено мотиви його проведення російським політикумом, збройними силами, цивільними й родичами.

Висновки. З’ясовано, що російській кіднепінґ у сучасній війні варто розділяти на чотири види: державний, військовий, цивільний, родинний. Кожен із них має свої особливості та мотиви. Державний здійснюється в інтересах Кремля; військовий — задля досягнення російськими збройними силами певних успіхів на окремих територіях, для шантажу, залякування батьків і місцевого населення та фінансового збагачення; цивільний — в інтересах окремих людей, які, викрадаючи українських дітей і переміщуючи їх на територію РФ, сподіваються отримати матеріально-побутові зиски, оформивши опікунство чи всиновлення; родинний — із політичних мотивів одного з членів сім’ї.