Русини-міщани малопольських міст XIII–XIV ст.: проблеми пошуку та ідентифікації

Анотація

Мета дослідження – визначити вихідців із Русі, що впродовж ХІІІ–XIV ст. оселялися в міських центрах володінь династії П’ястів, головно Малій Польщі, окреслити їх походження та проблеми ідентифікації частини з них.

Методологія полягає у застосуванні порівняльно-історичного та системного аналізу, компаративістики, просопографії. Стаття написана з погляду соціальної антропології, із використанням методів семантики.

Наукова новизна. Уперше узагальнено всіх занотованих різноплановими джерелами вихідців із Русі ХІІІ–XIV ст. – представників міського середовища володінь П’ястів.

Висновки. Різносторонньому польсько-руському взаємообміну сприяли давні й постійні торгівельні контакти. Існувало щонайменше три маґістральних напрямки, що єднали міста Малої Польщі із землями династії Рюриковичів. У компаративістичному контексті відзначається, до прикладу, відсутність руського міського населення у середньовічному Угорському королівстві. Натомість у деяких малопольських містах, зокрема Кракові, за рахунок активного поповнення міського населення русинами впродовж другої половини ХІІІ–XIV ст. формувалися цілі руські родини та квартали. Сприяло цьому надання містам самоврядування, отримане від князів із династії П’ястів від початку ХІІІ ст. До найвідоміших родин руського походження XIV ст. належав рід особи, занотованої латиномовними джерелами як «Nicolaus Ruthenus», «Nicolaus genere Ruthenus» та «Nicolaus dictus Ruthenus». Безсумнівно, ішлося про вихідця з Русі. Утім не всіх окреслених у джерелах як «Ruthenus» слід однозначно зараховувати до прибулих із Русі. Відомо чимало й суперечливих ідентифікацій, які не мають чіткого пояснення. Кожна особа вимагає окремої прискіпливої уваги, адже часом за характерним окресленням – не етнічне походження, а свідчення активної торгівлі в Русі або інших контактів. Неоднозначні окреслення осіб також вимагають додаткової перевірки на предмет дочасного проживання у землях Рюриковичів. Руські містяни Малої Польщі не були найчисельнішими. Однак вони гармонійно доповнювали строкате етнічно міське середовище та користувалися всіма, відповідно до свого статусу, правами і привілеями. Вочевидь у другому – третьому поколіннях вони приймали західний обряд, одружувалися із представницями «латинського світу». Але через особисті зв’язки мусіли впливати на східну торгівлю королів Польщі.