Дипломатичні представництва Польської Республіки у Харкові (1921–1937 рр.): огляд проблематики та авторських рефлексій сучасної польської історіографії
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.03.137Ключові слова:
Польська Республіка, Харків, дипломатичне представництво, генеральне консульство, історіографічні підходиАнотація
Метою запропонованої статті є аналіз головних аспектів сучасної польської історіографії, присвяченої діяльності дипломатичної місії Польської Республіки у Харкові в 1920–1930-х рр. Основні дослідницькі завдання сформовані необхідністю з’ясування особливостей висвітлення вказаними вченими ключових напрямів й специфіки діяльності, умов праці та щоденного життя дипломатичних працівників, їх взаємодії з місцевою владою і дипломатичними місіями інших країн, реакції на Голодомор і Великий терор 1937 р. тощо.
Методологія ґрунтується на традиційному застосуванні методів історіографічного аналізу і синтезу, які дозволили виокремити основні тематичні вектори та концептуальні висновки у працях польських вчених; використанні методів реконструкції проявів колективної пам’яті на прикладі вказаної групи наукових робіт з метою простеження взаємозв’язку між оцінками істориків та деякими суспільними уявленнями про міжвоєнний період минулого Харкова; порівнянні й типологізації домінуючих підходів і принципів до оцінки досліджуваної проблематики.
Наукова новизна визначається відсутністю у вітчизняному науковому просторі аналогічних досліджень, присвячених вивченню доробку польських колег із історії дипломатичного представництва Польської Республіки, акредитованого у Харкові впродовж 1921–1937 рр. Широкий спектр залучених до аналізу праць, опрацювання з цією метою фондів польських бібліотек сприяло посиленню оригінальності статті, дозволило виявити історіографічні розбіжності і тотожності, об’єктивно оцінити емпіричну вартісність згадуваних напрацювань.
Висновки. Аналіз авторських рефлексій польських вчених щодо діяльності дипломатичних представництв Польської Республіки у Харкові 1921–1937 рр. дозволяє стверджувати про наявність в їхніх працях низки спільних узагальнюючих тверджень, в основі яких лежать нові фактологічні дані. Ідеться про констатацію поступового ускладнення умов для діяльність польських службовців, розгляд радянською владою їх як представників шпигунської організації. Акцентовано увагу на таких історіографічних векторах, як наявність елементів розвідувальної діяльності в роботі дипломатичного представництва, негативного ставлення його службовців до офіційної антирелігійної політики СРСР, захист ними представників польської національної меншини, констатація в офіційних рапортах «катастрофи голоду на селі» в 1933 р., обставини ліквідації представництва та ін.
Посилання
Bruski, J. J. (2008). Hołodomor 1932–1933: Wielki Głód na Ukrainie w dokumentach polskiej dyplomacji i wywiadu. Warszawa: Polski Instytut Spraw Międzynarodowych. [in Polish].
Bruski, J. J. (2010). Między prometeizmem a Realpolitik: II Rzeczpospolita wobec Ukrainy Sowieckiej 1921–1926. Kraków: Towarzystwo Wydawnicze "Historia Iagellonica". [in Polish].
Bruski, J. J. (2010). Na Ukrainie Rakowskiego: Polskie placówki dyplomatyczne i konsularne na tereni USRR 1921–1924. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 126‒149. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Ceranka, P., Szczepanik, K. (2016). Tradycje polskiej dyplomacji 1918–1939 = Traditions of Polish diplomacy 1918–1939. Warszawa: Ministerstwo Spraw Zagranicznych; Biuro Archiwum i Zarządzania Informacją; Wydawnictwo Sejmowe. [in Polish].
Dzwonkowski, R. (1997). Kościół katolicki w ZSSR 1917–1939: zarys historii. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL. [in Polish].
Grajżul, T. (2010). Poselstwo i Konsulat Rzeczpospolitej Polskiej w Charkowie w latach 1921–1937. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 213‒225. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Hass, L. (1993). Masoneria polska XX w.: losy, loże, ludzie. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Polczek Polskiego Czerwonego Krzyża. [in Polish].
Joniec, T. (1996). Polska służba konsularna 1918–1995. Warszawa: Scholar. [in Polish].
Jurek, T. T. (2000–2001). Stanisław Adam Sośnicki. Polski Słownik Biograficzny, XL. Warszawa; Kraków: Zakład Narodowy Ossołińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. [in Polish].
Kaczmarek, Z. (1997–1998). Skrzyński Konstanty. Polski Słownik Biograficzny, XXXVIII/3, 463–465. Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk. [in Polish].
Kijan, O. (2010). Metodolohichni pryntsypy istoriohrafichnoho syntezu: antropolohichnyi kontekst i hnoseolohichni oriientyry. Naukovi zapysky Kirovohradskoho ped. un-tu. Ser. «Istor. nauky», 13, 250–260. [in Ukrainian].
Kornat, M. (2004). Poslowie i ambasadorzy polscy w Związku Sowieckim (1921–1932 i 1941–1943). Polski Przegląd Dyplomatyczny: Kwartalnik Polskiego Instytutu Spraw Międzynarodowych, 5(25), 128–203. [in Polish].
Kowalski, Z. G. (2004–2005). Adam Stebłowski. Polski Słownik Biograficzny, XLIII. Warszawa; Kraków: Zakład Narodowy Ossołińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. [in Polish].
Kruszyński, M. (2008). Z działalności konsulatu polskiego w Charkowie do początku lat 30. XX w. Stosunki polsko-ukraińskie: Historia i pamięć, 218–250. Toruń. [in Polish].
Kruszyński, M. (2010). Ambasada RP w Moskwie 1921–1939. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej; Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu. [in Polish].
Książek, J. (2006). Powstanie i działalność Poselstwa i Konsulatu Generalnego RP w Charkowie w okresie międzywojennym. Polski Przegląd Dyplomatyczny: Kwartalnik Polskiego Instytutu Spraw Międzynarodowych, 2 (30), 131‒154. [in Polish].
Książek, J. (2010). Historia Konsulatu Generalnego RP w Charkowie, fakty, refleksje, skojarzenia. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 197–212. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Kuśnierz, R. (2008). Pomór w "raju bolszewickim": Głód na Ukrainie w latach 1932–1933 w świetle polskich dokumentów dyplomatycznych i dokumentów wywiadu. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek. [in Polish].
Kuśnierz, R. (2010). Funkcjonowanie polskich placówek dyplomatycznych w ZSRS w warunkach Wielkiego Terroru (1937– 1938). Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 374–403. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Kuśnierz, R. (2015). Operacja Polska NKWD na Ukrainie (1937–1938). Scripta Historica, 21, 171–184. [in Polish].
Łossowski, P. (Ed.). (1975). Historia dyplomacji polskiej (połowa X–XX w.), 4: 1918–1939. Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN. [in Polish].
Majchrowski, J. M. (Ed.). (1994). Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej. Warszawa: BGW. [in Polish].
Materski, W. (2005). Na widecie: II Rzeczpospolita wobec Sowietów 1918–1943. Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN. [in Polish].
Michalski, A. (2010). Z działalnosci wywiadowczej Konsulatu RP w Charkowie w latach dwudziestych i trzydziestych XX w. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 226‒239. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Rosowski, W. (2010). Polska dyplomacja w obronie Kościoła rzymskokatolickiego na Ukrainie Radzieckiej w latach 1921–1939. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 275–289. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Skóra, W. (2006). Służba konsularna Drugiej Rzeczypospolitej: organizacja, kadry i działalność. Toruń: Wydaw. Adam Marszałek. [in Polish].
Stroński, H. (2010). Losy ludności Polskiej na Ukrainie Sowieckiej a dyplomacja II RP w latach 1921–1939. Polska dyplomacja na Wschodzie w XX – początkach XXI w., 248–273. Olsztyn; Charków. [in Polish].
Szklarska-Lohmannowa, A. (1986). Pułaski Franciszek Jan. Polski Słownik Biograficzny, XXIX/3, 122, 374–380. Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: Zakład Narodowy Ossołińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. [in Polish].
Tuszyński B. (Ed.). (2004). Polscy olimpijczycy XX wieku (1924–2002), 2: N–Ż. Wrocław: Europa. [in Polish].
Wasilewski, A. (2004). Polska Służba Konsularna 1918–1939 (akty prawne, organizacja, działalność). Toruń: Wydaw. Adam Marszałek. [in Polish].
Wasilewski, A. (2010). Polskie konsulaty na Wschodzie 1918–1939. Warszawa: Agencja Reklamowo-Wydawnicza Arkadiusz Grzegorczyk. [in Polish].
Zashkilniak, L. (2007). Suchasna svitova istoriohrafiia. Lviv: PAIS. [in Ukrainian].
Zhvanko, L. M. (2016) Poloniia Kharkova XIX – pochatku XX st. na storinkakh polskomovnykh biohrafichnykh slovnykiv. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 45 (1), 125–132. [in Ukrainian].
