"Короткий історичний опис про Малу Росію…" та українська історіографія кінця XVIII ст.
DOI:
https://doi.org/10.15407/uhj2021.04.127Ключові слова:
«Короткий історичний опис про Малу Росію…», козацька історіографія, Бодянський, Квітка, «Літопис Грабянки»Анотація
Мета статті полягає у проведенні джерелознавчого дослідження та реконструкції культурного контексту твору.
Методологія поєднує текстологічний і наратологічний підходи. Загальним методологічним полем є історія уявлень та ідей, а також історія історичної думки. Наукова новизна. «Короткий історичний опис про Малу Росію…» – маловивчена пам’ятка українського історієписання рубежу XVIII–ХІХ ст. Після видання тексту за двома списками О.Бодянським у 1848 р. до нього переважно зверталися у зв’язку з питанням авторства І.Квітки. Новий поштовх до вивчення твору дало віднайдення авторами цієї статті списку, що зберігається у фондах Національного музею історії України і є єдиним доступним на сьогодні рукописом пам’ятки.
Висновки. Головним джерелом наративного ядра послужив «Літопис Грабянки». Серед інших джерел оповіді, а також додатків, були тексти Ґ.Баєра, Ф.Страленберґа, Феофана (Прокоповича), Антонія Катіфора, Ґ.Міллера. Автор осмислено вибирав і «переплавляв» повідомлення з інших творів, вибудовуючи власну версію козацької історії. Текст з’явився 1789 р., у час розформування структур Гетьманщини і Слобожанщини, коли козацькі «чини» були змушені доводити свою належність до «благородного стану». Він відобразив погляди людей цього середовища та засвідчив їхню ориґінальну спробу переосмислити традиційний наратив «Літопису Грабянки» й модифікувати усталену схему козацького минулого. Відповідальність за обмеження прав Малої Росії покладалася на гетьманів. У неґативних тонах представлено також запорожців. З аналізу контексту постання та побутування пам’ятки випливає, що її було створено в колах, близьких до старшинських родин Квіток, Горленків, інших «патріотів краю». Твір належить до останньої хвилі так званої козацької історіографії і є віддаленим попередником «Історії русів».
Посилання
Apanovich, E. (1983). Rukopisnaia svetskaia kniga 18 veka na Ukraine. Kiev. [in Russian].
Aristov, V., Zatyliuk, Ya. (2020). Nevidomyi spysok “Korotkoho istorychnoho opysu pro Malu Rosiiu” z fondiv Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 7. Kyiv. [in Ukrainian].
Bovhyria, A. (2010). Kozatske istoriopysannia v rukopysnii tradytsii 18 st.: Spysky ta redaktsii tvoriv. Kyiv. [in Ukrainian].
Bovhyria, A. (2012). Obrazy kozatskoho istoriopysannia 17–18 st. Akademichni i doakademichni obrazy ukrainskoi istoriohrafii. Kyiv. [in Ukrainian].
Dzyra, Ya. (1969). Dzherelna osnova pratsi O.Rihelmana z istorii Ukrainy. Istoriohrafichni doslidzhennia v URSR, 2. [in Ukrainian].
Kohut, Z. (2004). Korinnia identychnosty: Studii z ranniomodernoi ta modernoi istorii Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (1996). Narysy z ukrainskoi istoriohrafii epokhy natsionalnoho vidrodzhennia (druha polovyna 18 – seredyna 19 st.). Kharkiv. [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (2011). Ukraina, Imperiia, Rosiia: vybrani statti z modernoi istorii ta istoriohrafii. Kyiv. [in Ukrainian].
Kulish, P. (2015). Naukovi pratsi. Publitsystyka, III. Kyiv. [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2006). Illia Ivanovych Kvitka – maloznanyi istoryk kintsia 18 – pochatku 19 st. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, 10–11. Kyiv. [in Ukrainian].
Masliichuk, V. (2014). Ivan Mazepa i Slobidska Ukraina. Kharkiv. [in Ukrainian].
Nikolaeva, M. (1974). „Testament” Petra I tsarevichu Alekseiu. Problemy literaturnogo razvitiia v Rossii pervoi treti 18 v., 9. Leningrad. [in Russian].
Plokhii, S. (2013). Kozatskyi mif: Istoriia ta natsiietvorennia v epokhu imperii. Kyiv. [in Ukrainian].
Tolochko, A. (2012). Kievskaia Rus i Malorossiia v 19 v. Kiev. [in Russian].
Zhurba, O. (2003). Stanovlennia ukrainskoi arkheohrafii: liudy, idei, instytutsii. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
Zhurba, O. (2009). “Predstavte vy sebe, kakoi zver byl getman! Eto byli prenechestivye despoty!” (z lysta svidomoho ukrainskoho patriota, avtonomista ta tradytsionalista pochatku 19 st.). Dnipropetrovskyi istoryko-arkheohrafichnyi zbirnyk, 3. Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].
