ОЦІНКА МІЖГАЛУЗЕВИХ МУЛЬТИПЛІКАТОРІВ І СИСТЕМНОЇ ВАЖЛИВОСТІ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ МОДЕЛІ «ВИТРАТИ-ВИПУСК»
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2026.10.003Ключові слова:
модель «витрати-випуск»; міжгалузевий аналіз; мультиплікатори Леонтьєва; індекси Расмуссена; мережева центральність; інтегральний індекс системної важливості; структурні зміни; системно важливі галузі; воєнна економіка; відновлення економіки України.Анотація
Розроблено й апробовано комплексну методологію розрахунку мультиплікаторів міжгалузевих ефектів, що інтегрує динамічний аналіз матриці Леонтьєва, розширені індекси зв’язаності Расмуссена з урахуванням мережевої центральності, порівняння статичних і динамічних мультиплікаторів. Проведено комплексний аналіз міжгалузевих зв’язків економіки України на основі таблиць «витрати-випуск» за 2015–2023 рр. Для оцінки структурної ролі галузей послідовно розраховано мультиплікатори випуску, доданої вартості та оплати праці, індекси Расмуссена (прямих та зворотних зв’язків), показники мережевої центральності PageRank і запропоновано інтегральний індекс системної важливості. Встановлено, що найвищі значення мультиплікатора випуску були характерними для гумово-пластмасового виробництва, хімічної промисловості, металургії, нафтопереробки і машинобудування. Визначено, що ключову роль у міжгалузевій структурі України відіграють енергетика, нафтопереробка, хімічне виробництво, металургія й окремі підгалузі машинобудування. Саме вони поєднують високі прямі та зворотні зв’язки, забезпечують значний попит на продукцію суміжних галузей і одночасно виступають важливими постачальниками ресурсів для інших галузей. Результати мережевого аналізу засвідчили, що центральною галуззю є постачання електроенергії, газу, пари і кондиційованого повітря, яка має найвище значення PageRank і виступає базовою інфраструктурою для функціонування всієї економіки.
Практичне значення результатів полягає в можливості використання отриманих оцінок для формування промислової, інвестиційної та регіональної політики. Визначення системно важливих галузей може бути корисним для пріоритизації державної підтримки, післявоєнного відновлення, розвитку виробничих ланцюгів і стимулювання галузей з найбільшими мультиплікативними ефектами.
Посилання
Acemoglu, D., Carvalho, V., Ozdaglar, A., Tahbaz-Salehi, A. (2012). The Network Origins of Aggregate Fluctuations. Econometrica. 80(5). 1977–2016. https://doi.org/10.3982/ECTA9623
Baqaee, D., Farhi, E. (2019). The Macroeconomic Impact of Microeconomic Shocks: Beyond Hulten’s Theorem. Econometrica. 87(4). 1155–1203. https://doi.org/10.3982/ECTA15202
Yastremsky, O., Kulyk, V. (2020). Volatility of the structure of intersectoral relations of Ukraine’s economy. Economy and Forecasting. 2. 61–79. https://doi.org/10.15407/eip2020.02.061 [in Ukrainian].
Yastremskii, O., Kulyk, V. (2021). Input-output map of uncertainty of the economy of Ukraine and its application. Cybernetics and Systems Analysis. 57(3). 76–90. https://doi.org/10.1007/s10559-021-00364-8 [in Ukrainian].
Leontief, W. (1936). Quantitative Input and Output Relations in the Economic Systems of the United States. The Review of Economics and Statistics. 18(3). 105–125. https://doi.org/10.2307/1927837
Leontief, W. (1941). The Structure of American Economy 1919—1929: An Empirical Application of Equilibrium Analysis. Harvard University Press, Cambridge, MA. 264 р.
Rasmussen, P. (1956). Studies in Inter-Sectoral Relations. Einar Harcks Forlag, København. 217 р.
Hirschman, A. (1958). The Strategy of Economic Development. Yale University Press, New Haven. 217 р.
Hulten, C. (1978). Growth Accounting with Intermediate Inputs. The Review of Economic Studies. 45(3). 511–518. https://doi.org/10.2307/2297252
Carvalho, V. (2014). From Micro to Macro via Production Networks. Journal of Economic Perspectives. 28(4). 23–48. https://doi.org/10.1257/jep.28.4.23
Antràs, P., Chor, D., Fally, T., Hillberry, R. (2012). Measuring the Upstreamness of Production and Trade Flows. American Economic Review. 102(3). 412–416. https://doi.org/10.1257/aer.102.3.412
Telnova, H., Ozhelevskaya, T. (2026). Sectoral Multipliers and System Linkages in Ukrainian Industry Markets. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.19348878
Yastremskii, O. (2020). Input–output productivity–cost analysis of the economy of Ukraine: selected cross-countries and intertemporal comparison. Cybernetics and Systems Analysis. 56(4). 85–97. https://doi.org/10.1007/s10559-020-00276-z [in Ukrainian].
Gurgul, H., Majdosz, P. (2005). Key Sector Analysis: A Case of the Transited Polish Economy. Managing Global Transitions. 3(1). 95–111. URL: https://www.fm-kp.si/zalozba/ISSN/1581-6311/3_095-111.pdf
Humavindu, M., Stage, J. (2013). Key Sectors of the Namibian Economy. Journal of Economic Structures. Vol. 2, 1. https://doi.org/10.1186/2193-2409-2-1
Raa, T. ten (2020). Linkages, fields of influence and key sectors. Journal of Economic Structures. Vol. 9, 29. https://doi.org/10.1186/s40008-020-00210-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
