ГЛОБАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ: ВИКЛИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

У межах підготовки до розробки до 2030 р. Стратегії розвитку штучного інтелекту важливими є оцінка готовності  Уряду України в порівнянні з окремими країнами світу до використання штучного інтелекту, визначення прогалин і національного потенціалу держави в галузі ШІ, встановлення пріоритетних напрямів активізації його розвитку. За результатами аналізу ключових поглядів провідних економічних експертів щодо впливу штучного інтелекту на продуктивність праці й економічне зростання виявлено нерівномірність розвитку ШІ в країнах, що розвиваються, і в розвинутих країнах. 

Дослідження готовності Уряду України до використання ШІ засвідчило, що за окремими складовими (відповідністю нормативним вимогам і наданням послуг електронного уряду) Україна випередила, зокрема, такі високорозвинуті країни, як США і Велика Британія. Водночас прогалинами (і це зумовлено переважно повномасштабною війною) є обчислювальна потужність, зрілість сектору ШІ та людський капітал. Оскільки діджиталізація і адаптивність людини до нової цифрової реальності стали макроекономічними імперативами, національний потенціал держави в галузі ШІ визначено як розвиток якісного людського капіталу. Встановлено, що пріоритетні напрями політики активізації розвитку штучного інтелекту мають включати: зростання інвестицій у вищу освіту, створення стимулів та ініціатив щодо залучення населення до навчання протягом життя, розбудову цифрової інфраструктури і популяризацію STEM-освіти, яка здатна подолати розрив у цифрових навичках і забезпечити робочу силу компетенціями, навичками й гнучкістю, необхідними як нині, так і в майбутньому.

Надано рекомендації з дотримання ключових принципів Європейського Союзу в рамках набуття членства в ЄС, які передбачають трансформацію робочої сили з огляду на виклики часу.