ЕНДОГЕНІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ПЕРЕМІЩЕНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДАХ: АНАЛІЗ ПРАКТИК І ФІНАНСОВИХ МЕХАНІЗМІВ ПІДТРИМКИ

Анотація

Унаслідок війни Україна пережила масштабну хвилю внутрішньої релокації бізнесу: у 2022–2024 рр. понад 200 тис. підприємств перенесли операційну діяльність до безпечніших регіонів усередині країни. Цей процес істотно переформатував локальні економіки, одночасно створивши для приймаючих громад і виклики, і можливості. Розглянуто, як територіальні громади можуть перетворити вимушену релокацію на каталізатор місцевого розвитку, спираючись на підхід ендогенізованого зростання. На основі опитування 141 громади у 22 регіонах України показано, що проактивні локальні стратегії – поєднання фінансових стимулів, адміністративної інтеграції та інфраструктурної готовності – сприяють ефективному вбудовуванню релокованих підприємств у місцеву економіку. При цьому, хоча частина громад зафіксувала зростання податкових надходжень і зайнятості, інші зіштовхнулися з обмеженістю наявної інфраструктури, високими операційними витратами і браком інституційної підтримки. Запропоновано п’ятистовпний підхід до підтримки на рівні громади, що охоплює пільгове фінансування, фіскальні послаблення, розвиток промислової інфраструктури й використання цифрових інструментів релокації (зокрема, GeoMatch). За умови стратегічної імплементації ці механізми сприяють укоріненню релокованого бізнесу в локальну економічну екосистему і посилюють її довгострокову стійкість. Показано, що успішні результати меншою мірою залежать від зовнішньої допомоги, а більшою – від власної спроможності громади координувати дії, адаптуватись і впроваджувати інновації. У майбутньому слід фокусуватися на вивченні інтеграції переміщених підприємств у приймаючі громади в рамках ширшого механізму, зокрема, у частині дифузії інновацій, формування кластерів і бюджетної стійкості приймаючих регіонів.