ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО ЦИФРОВОГО РИНКУ ЄС: ПРАВОВІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2025.11.029Ключові слова:
Єдиний цифровий ринок; Європейський Союз; Загальний регламент із захисту даних (GDPR); закон про цифрові послуги (DSA); цифрова трансформація; правове регулювання; економічна інтеграція; УкраїнаАнотація
Досліджено формування Єдиного цифрового ринку (ЄЦР) Європейського Союзу як одну з головних стратегічних ініціатив ЄС у сфері цифрової трансформації, правового регулювання і економічної інтеграції. Розглянуто правову основу функціонування ЄЦР, зокрема, такі ключові нормативні акти, як Загальний регламент із захисту даних (GDPR), Закони про цифрові послуги (DSA) і цифрові ринки (DMA), регламент eIDAS, Акт про штучний інтелект (AI Act). Ці інструменти спрямовано на забезпечення захисту персональних даних, справедливу конкуренцію, прозорість алгоритмів, надійну ідентифікацію і безпечне впровадження новітніх технологій.
Висвітлено економічний вплив ЄЦР на зростання продуктивності, підтримку малого й середнього бізнесу, зменшення трансакційних витрат, посилення інноваційного потенціалу, розвиток цифрової інфраструктури і стимулювання інвестицій. Проаналізовано, зокрема за допомогою SWOT-аналізу, виклики і перспективи цифрової інтеграції України до ЄЦР. Виокремлено сильні сторони ІТ-сектору, недоліки нормативної бази, а також можливості участі в програмах ЄС і загрози, пов’язані з кібербезпекою й цифровою нерівністю.
Запропоновано детальну «дорожню карту» гармонізації українського цифрового законодавства з acquis ЄС, що охоплює сім напрямів – від захисту даних до регулювання ШІ. Наголошено, що цифрова інтеграція України має стратегічне значення для модернізації економіки, зміцнення кіберстійкості й формування конкурентоспроможної цифрової держави. Обґрунтовано, що успішна реалізація цієї стратегії можлива за умови політичної стабільності, інституційної спроможності, кадрової підготовки й активного залучення до цифрових реформ громадськості й міжнародних партнерів.
Посилання
Andriychuk, O. (2023). EU Digital Competition Law: The Socio-Legal Foundations. Cambridge Yearbook of European Legal Studies. Vol. 25. P. 81-104. https://doi.org/10.1017/cel.2023.12
Ergen, T., Antonucci, L., Arslan, M., Singal, S., Harracá, M., Lehdonvirta, V. (2024). On Vili Lehdonvirta’s Cloud Empires: How digital platforms are overtaking the state and how we can regain control. Socio-Economic Review. 22(4). 2025-2038. https://doi.org/10.1093/ser/mwae023
Hacker, P., Cordes, J., Rochon, J. (2022). Regulating gatekeeper AI and data: Transparency, access, and fairness under the DMA, the GDPR, and beyond. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2212.04997
Novelli, C., Casolari, F., Hacker, P., Spedicato, G., Floridi, L. (2024). Generative AI and EU Law: Navigating the Legal Landscape of Responsibility, IP, and Transparency. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2401.07348
Veale, M. (2023). Rights for those who unwillingly, unknowingly and unidentifiably compute! SocArXiv. https://doi.org/10.31235/osf.io/4ugxd
Savin, A. (2020). EU Internet Law. Monograph. 2nd ed. Edward Elgar Publishing. 424 p. https://doi.org/10.4337/9781789908572
Gal, M., Aviv, O. (2020). The competitive effects of the GDPR. Journal of Competition Law & Economics. 16(3). 349-391. https://doi.org/10.1093/joclec/nhaa012
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
