ІСТИНА VS ІЛЮЗІЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ НАУЦІ
DOI:
https://doi.org/10.15407/economyukr.2025.09.043Ключові слова:
економічна істина; ілюзія; демаркація; плюралізм; неокласична ортодоксія; гетеродоксія; економічний факт; економіка генеративного штучного інтелектуАнотація
На підставі сучасної методології економічних досліджень проаналізовано проблему «істина vs ілюзія» в економічній науці. Для цього розкрито специфіку методології пошуку істини на противагу проявам ілюзій у контексті епістемології дослідження соціально-економічної реальності, що динамічно розвивається і постійно ускладнюється. Показано, що при ілюзіях за зовнішньою подібністю об’єктивності насправді мають місце методологічні хиби, теоретичні помилки, викривлене сприйняття економічної реальності. Запропоновано принцип полікритеріальності демаркації економічної істини та ілюзії (онтологічні, епістемологічні, інституційні критерії та інструментальні ознаки). Обґрунтовано, що результати досліджень у економічній науці повинні онтологічно і епістемологічно підтверджуватися логікою розгортання економічних категорій.
У контексті плюралізму сучасної економічної науки окреслено методологічні підходи неокласичної ортодоксії і гетеродоксальних теорій до пошуку економічної істини. Виявлено, що неокласична ортодоксія успішно продукує економічні знання для умов суспільної стабільності й сталості, рівноважності ринків, раціонального вибору, коли перехідні економічні процеси, пов’язані з нелінійним економічним розвитком, соціалізацією, випереджальними інституційними змінами, не є пріоритетними. Показано, що неокласична ортодоксія перевантажена неоліберальними ілюзіями. Можливості виникнення ілюзій у гетеродоксальній економічній науці, як правило, пов’язані із звуженням об’єкта дослідження.
Обґрунтовано важливість економічного факту (практичного, емпіричного і наукового, теоретичного) для проблеми «істина vs ілюзія». На основі виділення фактів та їх інтерпретації розглянуто новітні тренди розвитку економіки генеративного штучного інтелекту (генШІ). Факт наявності економіки генШІ інтерпретується за допомогою пофазного підходу, який дає змогу виокремити й проаналізувати органічну єдність чотирьох фаз даної економічної системи. Показано, що постійні зловживання в суб’єктно-об’єктному чотирикутнику «цифрові компанії – цифрові платформи – штучний інтелект – користувачі (споживачі)» стають основним джерелом монопольного прибутку платформного капіталу.
Посилання
Kant, I. (2000). Critique of Pure Reason. Kyiv. 504 p. [in Ukrainian].
Hausman, D. (2007). The Philosophy of Economics: An Anthology. 3rd ed. Cambridge, Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511819025
Mäki, U. (Ed.) (2002). Fact and Fiction in Economics: Models, Realism and Social Construction. Cambridge, Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511493317
Grytsenko, A. (2023). Nationally rooted economic development as a local response to the global geoeconomic shifts. Economy of Ukraine. 66. 4(737). 38-54. https://doi.org/10.15407/economyukr.2023.04.038 [in Ukrainian].
Mandybura, V. (2023). Economic pragmatism: political-economy essence, antipodes and imitation. Economic Theory. 4. 22-48. https://doi.org/10.15407/etet2023.04.022 [in Ukrainian].
Sidenko, V. (2024). Challenges and opportunities for resilient economic development of Ukraine in the context of global transition. Economy of Ukraine. 67. 1(746). 3-39. https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.01.003 [in Ukrainian].
Tarasevych, V. (2024). Activity-based knowledge-information theory of value: conceptual and sensorial-emotional theoretical models. Economy of Ukraine. 67. 2(747). 32-46. https://doi.org/10.15407/economyukr.2024.02.032 [in Ukrainian].
Hegel, G. W. F. (2004). The Phenomenology of Spirit. Kyiv. 548 p. [in Ukrainian].
Friedman, M. (1953). The Methodology of Positive Economics. In: Essays in Positive Economics. University of Chicago Press. P. 3-43. https://doi.org/10.1017/CBO9780511581427.002
Simon, H. (2007). Testability and Approximation. Cambridge, Cambridge University Press. P. 179-182. https://doi.org/10.1017/CBO9780511819025.011
Irzik, G., Kurtulmus, F. (2017). What Is Epistemic Public Trust in Science? The British Journal for the Philosophy of Science. Vol. 70. Iss. 4. P. 1145-1166. https://doi.org/10.1093/bjps/axy007
Muller, S. (2023). Is economics credible? A critical appraisal of three examples from microeconomics. Journal of Economic Methodology. 30(2). 157-175. https://doi.org/10.1080/1350178X.2023.2202682
Schumpeter, J. (2007). Science and Ideology. In: The Philosophy of Economics: An Anthology. Cambridge, Cambridge University Press. P. 207-221. https://doi.org/10.1017/CBO9780511819025.015
Javdani, M., Chang, H.-J. (2023). Who said or what said? Estimating ideological bias in views among economists. Cambridge Journal of Economics. Vol. 47. Iss. 2. P. 309-339. https://doi.org/10.1093/cje/beac071
Davis, J. (2023). Objectivity in economics and the problem of the individual. Journal of Economic Methodology. 30(4). 276-289. https://doi.org/10.1080/1350178X.2023.2181374
Larue, L. (2022). A defense of reasonable pluralism in economics. Journal of Economic Methodology. 29(4). 294-308. https://doi.org/10.1080/1350178X.2022.2112266
Meyenburg, I. (2024). Pluralism in economics and the question of ontological pluralism. Journal of Economic Methodology. 31(2). 106-119. https://doi.org/10.1080/1350178X.2024.2343490
Colander, D. (2000). The Death of Neoclassical Economics. Journal of the History of Economic Thought. 22(2). 127-143. https://doi.org/10.1080/10427710050025330
Lawson, T. (2021). Whatever happened to neoclassical economics? Revue de philosophie économique. Vol. 22. Iss. 1. P. 39-84. https://doi.org/10.3917/rpec.221.0039
Davidson, S. (2024). The economic institutions of artificial intelligence. Journal of Institutional Economics. Vol. 20, e20. https://doi.org/10.1017/S1744137423000395
Cartwright, A.C. (2015). Richard H. Thaler: Misbehaving: the making of behavioral economics. Public Choice. Vol. 164. P. 185-188. https://doi.org/10.1007/s11127-015-0276-5
Thaler, R. (2021). Misbehaving: The Making of Behavioral Economics. Kyiv. 464 p. [in Ukrainian].
Angner, E. (2019). We’re all behavioral economists now. Journal of Economic Methodology. 26(3). 195-207. https://doi.org/10.1080/1350178X.2019.1625210
Dequech, D. (2021). The Future of Heterodox Economics: An Institutional Perspective. Journal of Economic Issues. 55(3). 578-583. https://doi.org/10.1080/00213624.2021.1940039
Potts, J. (2021). How Heterodox Economics Lost its Way. Journal of Economic Issues. 55(3). 590-594. https://doi.org/10.1080/00213624.2021.1940041
Guizzo, D. (2023). Can heterodox economics make a difference? Conversations with key thinkers. Journal of Economic Methodology. 31(1). 58-62. https://doi.org/10.1080/1350178X.2023.2258619
Sent, E.-M. (2003). Review of: Fact and Fiction in Economics: Models, Realism and Social Construction, by U. Mäki. History of Economic Ideas. 11(3). 167-170. URL: https://www.jstor.org/stable/23723241
Boumans, M. (2023). The Matter of Facts: Skepticism, Persuasion, and Evidence in Science. History of Political Economy. 55 (4). 795-797. https://doi.org/10.1215/00182702-10621040
Kaldor, N. (1961). Capital Accumulation and Economic Growth. In: D.C. Hague (Ed.). The Theory of Capital. New York, St. Martin’s Press. P. 177-222. https://doi.org/10.1007/978-1-349-08452-4_10
Jones, C., Romer, P. (2010). The New Kaldor Facts: Ideas, Institutions, Population, and Human Capital. American Economic Journal: Macroeconomics. 2 (1). 224-245. https://doi.org/10.1257/mac.2.1.224
Mendritzki, S. (2014). To stylize or not to stylize, is it a fact then? Clarifying the role of stylized facts in empirical model evaluation. Journal of Economic Methodology. 21(2). 107-124. https://doi.org/10.1080/1350178X.2014.907439
Abad, L., Khalifa, K. (2015). What are stylized facts? Journal of Economic Methodology. 22(2). 143-156. https://doi.org/10.1080/1350178X.2015.1024878
Mahnke, M., Bagger, C. (2024). Navigating platformized generative AI: Examining early adopters’ experiences through the lens of data reflectivity. Convergence. 30(6). 1974-1991. https://doi.org/10.1177/13548565241300857
Srnicek, N. (2017). The challenges of platform capitalism: Understanding the logic of a new business model. Juncture. Vol. 23. Iss. 4. P. 254-257. https://doi.org/10.1111/newe.12023
Boyer, R. (2022). Platform capitalism: a socio-economic analysis. Socio-Economic Review. Vol. 20. Iss. 4. P. 1857-1879. https://doi.org/10.1093/ser/mwaa055
Couldry, N., Mejias, U. (2019). Data Colonialism: Rethinking Big Data’s Relation to the Contemporary Subject. Television & New Media. 20(4). 336-349. https://doi.org/10.1177/1527476418796632
Mumford, D. (2021). Data colonialism: compelling and useful, but whither epistemes? Information, Communication & Society. 25(10). 1511-1516. https://doi.org/10.1080/1369118X.2021.1986103
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
